Здійснена мрія

В одній міській квартирі жила мавпочка, на ім'я Леля. Жила вона з господинею — старенькою пані.

І була та мавпочка дуже великою мрійницею. Зачудовано дивилася Леля на кожен світанок і так само заворожено проводжала поглядом сонечко, коли воно йшло спати. Розглядала вона горобчиків, що щебетали на деревах за вікном. А як захоплено дивилася на зграї перелітних птахів, коли ті відлітали у вирій. А після дощу поринала поглядом у калюжі і дивилася, як глибоко відображається у них небо. Любила Леля шелест дерев влітку і гудіння заметілі взимку. І все мріяла побувати на морі. Отака була зачудована мавпочка.

А ще жив у тій квартирі кіт Рудько. Був він непосидючим забіякою. І весь час насміхався з мавпочки. Сміявся, що вона така сентиментальна, що так любить природу. І кепкував з її мрії побувати на морі. Бувало, збере натовп друзів-котів — і кричать під вікнами до Лелі, сміються з неї.

Якось Леля сиділа біля вікна і дивилася, як вирує злива. Раптом на підвіконня сіла ворона. Вона зовсім змокла.

— Люба мавпочко, пустіть мене, будь ласка, перечекати зливу.

— Залюбки! Будь ласка, проходьте. Тут усім місця вистачить.

Тоді Леля познайомилася з Дилемою — так звали ту ворону.

Дилема була прогресивно вороною. Всіх довкола знала. Тільки-от Лелю побачила вперше — бо та нікуди не виходила.

Побачивши, яка мавпочка добра і чемна, Дилема захотіла зробити їй щось хороше. Вони подружилися. Ворона часто заходила до Лелі в гості. Вони пили чай на кухні і годинами гомоніли про різне.

Якось Леля розповіла Дилемі, що мріє побувати на морі, почути шум хвиль, відчути солоний вітер, що гуляє на морському березі.

І вирішила ворона допомогти мавпочці. Мала вона багато друзів і знайомих. І був один приятель — собака-вівчарка, на ім'я Рік.

Рік працював в аеропорту. Домовилася з ним Дилема, щоб він організував їм подорож.

Сховалися Леля і Дилема в кошику, і Рік проніс їх до літака. Багато всього побачили мавпочка з вороною. І що важливо — Лелина мрія про море здійснилася.

Повернулася мавпочка додому щаслива-прещаслива. З фотографіями.

А Рудько аж рота роззявив: звідки дворовому забіяці знати, що добрі мрії завжди здійснюються?..