ОРАНТИ

"З чого починається Батьківщина?" — пам’ятаєте?! - Матір, пісня, подвір’я, хвіртка, ... , село і люди. Соціологія вважає, що доти, поки серед народу є 5 — 7 відсотків тих, "кому болить", тоді нація існує. Ще трохи більше — і нація має свою державу. Двадцять п’ять — і ми чавимо гадюк, наче гусінь. Саме всі такі і являють еліту. Не ті, кого "обирають", а ті, хто сам обрав свій твердий і прямий поступ.

На щастя, наша громада в цьому колі. Хочете знати, хто конкретно? — Погляньте довкола, підійдіть ближче, не лякайтесь, дивіться: бачите напружені ноги, натруджені руки, твердий погляд? Оцінюєте стать і вік? Тепер підійдіть до дзеркала: хто молодший? Одразу скажу — той, хто забув стару пісню, той, хто не переказує правду своїм нащадкам, той, хто вважає за краще подарувати дитині смартфон, а не добробатам — трохи на дрони.

То хто ж вона, наша еліта? — В точку! Саме так - "вона" — дехто з наших сусідок, сучасні Оранти. Багатьом з них за 60, а декому і більше. Їхня щоденна проповідь — праця. Їхня радість — в надії. Їхнє слово — в’язке як кров, що встигла запектися.

Вони закупають, печуть, смажать, формують, відсилають і навіть плетуть сітки. Ні, не для карасів, коропів чи лососів, а для хімарсів, петріотів, флакпанцерів.

А що роблять інші? — Теж працюють: сапають, сіють, заготовляють, пиляють, рубають, будують ... Трудяться цілими днями.

Для чого? Вичікують?

Червень, 2025