Казки Дивного Лісу
Дуже важливий заєць
Зайчикові ніхто не давав проходу в лісі. Хто лиш побачить, — то "підніжку" підставить, то камінцем кине, а хто із дерева горіхом чи жолудем жбурне. Замислився зайчик, як йому бути. Пішов до сови.
– Сово, порадь, що мені, бідолашному, робити? Всі з мене глузують...
– А ти, зайчику, маєш чимось вирізнятись. Тоді тебе поважатимуть, — відказала Сова і зачинила дверцята свого дупла.
Замислився зайчик іще глибше. Чим йому, сірому, вирізнитись? Ішов він, так, замислившись, аж поки опинився біля болота. "О, це ідея", — подумав зайчик. Обмазався багнюкою і побіг додому, голосно вигукуючи: "Розступіться! З дороги, негайно!"
Дивляться звірі — збожеволів косоокий. Відступають із дороги: хто зна, чи сказився заєць, чи, може, з вовком побратався. Та й смердить від нього за версту болотом. Згодом розібралися, звичайно, але так звикли до скаженого зайця, що стали поступатись йому дорогою. А що — зайчикові задоволення й самоповага, і всьому лісу розвага.
#1673 в Різне
#308 в Дитяча література
#507 в Гумор
Відредаговано: 06.05.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
