казка з 33 полиці

казка з 33 полиці

...Був Король. І Королева- в Короля також буЛА... На тарілках кришталевих рожевіла пастила... На шпалерах БУли квіти, А у вікнах - вітражі, у аптечці - йод і бинтик, в кухні - сріблені ножі... У садку - грушКИ і персик, на горищах - кажани, в теплій буді -злющий песик, на ногах - нові штани. У фонтані - три амури, у капусті - слимаки, в зоопарку-сто лемурів, у пантофлів - каблуки... Рахувати не беруся скільки там- куди- чого... ..Ще буЛИ колючі вуса у Величності Його... Як страждала Королева знали Спальня і зірки... Бо щодня мастила кремом дві подряпані щоКИ... Накладала фарби густо, зверху трішечки рум"ян... Та якось,наївшись мусу, так сказала: Любий пан, поголіть,будь-ласка,вуса... поголіть,нарешті,вуса... ПОГОЛІТЬ КОЛЮЧІ ВУСА!!! Ви із ними... як Тарган! ...Місяць обрієм котився, "серенадила" струна... Вмить Король перетворився на рудого Таргана... ( Він у паспорт - не дивився, закохався - одружився! і не знав,що наречена- рідна доця Чаклуна...) ...Королеву крутить,нудить, побіліла,як стіна... Бо в чаклунськім інституті кепсько вчилася вона... Пропускала семінари, і конспектів -не вела... Як наслать закляття- знала... Ну а зняти - вже не зна... Щось белькоче - знову й знову... все даремно! І вона У коробку сірникову посадила Таргана... ...Королева у печалі, все тепер- ні се,ні те... І коробочку ховає у глибокім декольте... Продала кришталь,шпалери, бинтик,сріблені ножі, будку з песиком,гантелі, вікна,потім - вітражі... Пастилу,штани,пантофлі, мило,грушок кілограм, патефон,мішок картоплі- щедро платить лікарям... Оглядали-лікували Тарганиська лікарі- присідати заставляли, нагинатись до землі... Виміряли довгі вуса, у очне дивились дно, все намацували пульса, пить не радили вино... всі рефлекси без ускладнень, а нітрати - на нулі... на аналізи направлень цілих вісім штук дали! УЗД,флюрограФІя, п"явки,курс кефірних ванн... Та в діагнозі чорніє: НЕ ЛІКУЄТЬСЯ.ТАРГАН. Торбу ж золота-нівроку- у лікарні узяЛИ, з ТАРГАНОМ лише коробку Королеві віддали... ...у полях блукають коні... ...пастухи пасуть корів... Королева у короні, у загальному вагоні їде-їде світ-за-очі- попішає проти ночі по-по-потяг "Рахів - Львів"... ва-ва-гон тру-тру-тру-трусить- сльози капають у чай... тут Дідок якийсь торкнувся до Величності плеча... Не журіться,Королево, хоч задачка - нелегка... За Корону кришталеву дам чарівного Грибка... З"ж грибок - підуть лісами чари,як в пісок - вода... З Королем твоїм Вусатим буде Горе-не-Біда... Зник Дідок( забрав корону) той грибок красуня - ГАМ! СТАЛА ГАРНА ТАРГАНИЧКА всім на заздрість тарганам!!! Я ж в той час тихенько спала на полиці тридцять три (33 )... Таргани зачули сало - у наплічник заповзли... МИ ТЕПЕР ЖИВЕМО РАЗОМ- в нашій кухні - справжній рай... Я в ночі складаю ВІрші, про кохання... осінь... вишні... і про вуса - куці й пишні... Таргани ж під табуретом п"ють солодкий чорний чай... Де ж мораль цієї "басні"? та нема моралі тут... Королі,голіться вчасно! Королеви,вчіться класно- не соромте інститут... І грибків,мабуть, не варто нерозумно так ковтать, щоби потім в третій ночі отакі казки писать... Надобраніч! Я вже -спать...