Казка про крадені речі

    Коли окупант вкрадав техніку то він ще не знав, що та Українська техніка з характером.

Приїхала поштою вкрадена техніка в якийсь зажопінськ уральської області. Диво блискуча кухонна плита Горенье, скривилась коли її занесли у російську халупу.

• Це що за кухонний дурдом? - мовила плита, здригаючись від близкості засмаленого кацапського стола.
• Мої ніжки будуть стояти на оцій брудній підлозі? А каструлі! Це жахіття буде на мені варитись, тримайте мене, зара зомлію, - вимовила з жахом плита та похилилась набік. Криві руки російської потвори притримали її.
• О яка нова техніка! Мої щі тепер будуть ще смачніші! Мовила жінка окупанта терориста.
• О ні! Заскрипіла плита, - Твої щі будуть такими же гидкими як свиняча вечеря, бо в тебе руки не з того місця ростуть. Прикрутили плиту, навіть без редуктора до місцевого газогону. Красуня Горенье закашлялась, вдихнувши гидкого газу, чиркнувши сірником місцева свиняча господарка заходилась випробовувати закордонну техніку.

Інше очманіле створіння, що вкрало кондиціонер у мешканця Ірпеня, вирішило почепити на стіну це диво техніки.

• Що за вонь навкруги, - жахнувся кондиціонер, - такий сморід наче хто здох! Горе недоумок почав монтувати над ліжком кімнатний блок, а блок, що з вентилятором поставив на підвіконня, з’єднавши їх між собою шлангом для води.
• Ти б ще напісяв у шланг, щоб морем пахло - зітхнув кондиціонер.
• От тепер у спеку буде прохолода мені, - подумав недолугий терорист крадій, та сів розбиратись з пультом керування.

Донька, окупанта крадія, вмить розблокувала крадений смартфон з Бучі, миттю ввела свої логіни та паролі, почала постити свої селфі.

• Яке огидне обличчя! – селфікамера ледь не луснула, відправивши двадцять дві і одну скаргу на порушення спільноти Інстаграму за паклюження жіночої краси своєю жахливою свинячою мордою, а ще смартфон розіслав її фото по усіх службах « їх розшукує міліція ». Недолуга, прищаста, селфіблогерша намагалась придбати товари через інтернет, як вводила дані своїх карток, то залишилась без грошей, які смартфон з радістю перевів до Збройних Сил України, та ще й оформив безліч кредитів на доньку окупанта. Через деякий час сайти знайомств були заповнені спамовими фотками цієї прищастої діви та ще й з адресою її проживання.

Одиноко, у брудному підвалі, по коліна у багнюці, стояв вкрадений газовий котел Термо з Мощуна. На Україні він працював у безмежно добрій родині, у теплому куточку кухні. Вечорами пухнасті котики-вуркотики вкладалися спати на його верхній поличці. А тут, лише рабство у рокзвіті сил. Котел так засумавав та змерз від сирості, що вирішив трішки сильніше протопити увесь багатоповерховий будинок терористів окупантів.

Близилась вечеря у сім’ї крадія окупанта, щі на плиті бурхливо кипіло робризкуючи все навкруги.

• Прикрути газ! - скрикнула плита. Недолуга хазяйка крутнула не в ту сторону регулятор, закипіло ще дужче і бризки кип’ятку ошпарили їй руки.
• Охохо! Будеш знати брудна скотиняка, що треба руки мити перед тим як вечерю готувати, - зашкварчала плита та відкрила дверцята духовки, міцно вдаривши жінку по ногах. Жінка окупанта заверещала від болю.
• Ото треба було рівніше мене поставити, та на чистеньку підлогу, а то підлога брудна неначе в хліві з худобою, - плита Гореньє нестримувала сміху та час від часу пихтіла вогниками комфорок.
• То напевно газпром такий газ подає, - подумала жінка окупанта.
• Та ні, я просто хочу спалити вашу хату, терористи нещасні! - пихтіла блискуча плита Гореньє, аж каструлі затряслись.

Сусід, поверхом вище, що вкрав пральну машину Бош з Гостомеля, підключив це диво техніки та пів дня, зі слізьми на очах, дивився усією сім'єю на неї, розуміючи що не змогли би собі таке купити за всі зароблені гроші за все життя. Закинули вони свої брудні речі, малеча принесло скривавленого вкраденого окупантом зайчика.

• Кидай його теж, це пральна машина синочок, она фсьо постіраєт, - мовив дурний та закрив дверцята.
• Ти забув насипати прального порошку, - мовила жінка, чоловік знов відкрив дверцята, сипнув пів пачки порошку прямо в барабан, закрив дверцята.
• Оні, стій, а калгон! – заверещала жінка, та побігла ритись у кладовці. Прибігла.
• Ось знайшла, мама казала мені як буде пральна машина то калгон треба, без нього ніяк, зіпсується пральна машина, - каже йому жінка.
• Хе хе, я зараз вам увесь багатоповерховий будинок ОСББ зіпсую! – забулькотіла машинка та бризнула в барабан води.
• Так повинно бути? – запитала у чоловіка терориста- гвалтівника жінка.
• Незнаю, - мовив чоловік та грюкнув дверцятами.
• Так тиж калгон не насипав! – здивовано мовила жінка, відкрила дверцята та сипанула в барабан калгон, напор води зненацька в цей момент жбурнув той калгон в мордяку окупанта.
• Ти здуріла! Чоловік однією рукою вхапився за край отвора дверцят. Закрий вже ці кляті дверцята! Жінка, що було сил, закрила дверцята. Як заверещить терорист.
• Ти що робиш! Без пальців мене хочеш залишити! Посинівші чотири пальці окупанта було добряче прибито та чоловік не побачив як зіскочила обручка та впала між барабаном та ущільненою ризиною.
• Хе хе, - зареготала пральна машина, - тобі пощастило що я не м’ясорубка Бош, а то смачно повечеряла б твоїми пальцями. Дверцята закрились та почалося прання з обертанням барабана.
• Ооо, как крааасііівооо! - зачаровано дивилась жінка на диво прання.

На інших поверхах свинособаки під’єднували різні вкрадені у людей на Україні пристрої, хто насолоджувався меблями та матрацами та різною технікою.

Вечеря на плиті Гореньє вже була готова, жінка ще надумала спекти колобка, пошкребла по сусекам та зліпила колобка. Поставила до духовки, покрутила ручку, щоб єлектронний механізм запалив вогник у духовці, але вогник не загорявся, ввімкнувся таймер та почався зворотній відлік однієї хвилини. Жінка покликала чоловіка, той засунув макітру у духовку та чиркнув запальничкою, вмить макітра стала лиса, без бровей та повік залишився чоловік. З величезної злості пхнув дверцята, в камері духовки почав збиратись газ.

• Я тобі привіз от сама і розбирайся! – розкричався окупант терорист та пішов геть.
• Дочя, іді сюда, посмотрі в інтєрнєтє как включаєтся духовка в плітє Горєжнє? Жінка сіла на стілець. Зворотній відлік вже майже доходив до кінця, щось клацнуло всередині духовки.
• Зараз я вам зроблю Чорнобаївський колобок! - зареготала плита. Вмикнулось світло всередині духовки.
• Смотрі дочя, в Украінской духовкє дажє свєт єсть, а у нас в под’єздє за двадцать лєт хоть би лампочку вкрутілі, красота какая у меня на кухнє.