розділ 26

Головне встигнути добігти

Щодо того, що дівчата розбрелися містом, Лост був абсолютно правий. З усіх його підопічних у гуртожитку знайшлося лише семеро. Куди пішли всі інші, вони не знали, а допомогти були готові, прямо зараз, варто тільки дорогому опікуну сказати своє слово. І пожирали очима дорогого опікуна так, ніби він складався, як мінімум, із шоколаду, а як максимум, був виплавлений із золота і весь обсипаний коштовним камінням. Неллі навіть ніяково стало.

Котику, мабуть, теж. Тому що від допомоги він відмовився і поспішив втекти до старших і досвідчених перевертнів, наказавши дівчаткам нікуди з гуртожитку не виходити.

Дівчата дружно дали урочисту клятву та пообіцяли зустріти свого героя веселими, ошатними та зі свіжою випічкою в руках. Бідолашного котика помітно перекосило.

— Ненавиджу це їхнє бажання неодмінно нагодувати чоловіка, — пробурчав він після того, як підопічні повернулися до гуртожитку. — От просто ненавиджу. Уявляєш, набігає на якогось бідолаху штук сорок дівчат, одержимих годуванням, і давай пропонувати їсти те, це і ще он те. Адже особисто готували, так старалися. Уявляєш? І пояснити, що стільки за всього бажання не з'їси — неможливо. Особливо якщо чиюсь страву вже скуштував. Інші образяться, плакати почнуть, підозрювати себе в невмінні готувати, закликати якихось богів у свідки, що ось ця булочка просто смакота.

Нелла уявила і хихикнула.

— Ось. Страшніше одержимого годівлею перевертня немає нікого. Навіть найвищого класу немертве у порівнянні з цими ніжними дівами — весела дурня. Та навіть дракони —нісенітниця. Дракони хоч катувати не будуть. А ці поридають і, якщо не здогадається нещасний втекти, почнуть запихати їжу до рота. А то зголодніє, схудне, силу втратить. Демони знають, яку саме силу, я питати не ризикнув.

Нелла знову хихикнула, було в неї припущення, що то за сила, вульгарне таке припущення.

— Ось-ось, — пробурчав котик.

***

Дорослі та досвідчені перевертні, на відміну від дівчат, одразу зрозуміли, що раз Лост прийшов до них, замість того, щоб шукати сліди, попутно розсилаючи на всі боки посильних і поклик, значить щось трапилося.

Недодракона Яніра ці перевертні посварили з видимим задоволенням. А одна суворого вигляду жінка, яка мимоволі будила в Неллі заздрість, вона сама не вміла виглядати настільки воїном, пообіцяла особисто відважити дурному хлопчцю потиличник і змусити тренуватися. Ця ж жінка напоїла Лоста відомою лише перевертням цілющою настойкою і змусила понюхати смердючу гидоту, після чого в нього повернувся нюх.

Після цього перевертні спритно розбіглися в різні боки, а котика і Неллу перехопив хлопчисько-бродяжка, котрий вимагав срібну монету за те, що покаже, куди забрали ту руду дівчину, яка завжди посміхається. Лост, природно, не зміг згадати, хто саме з підопічних любить усміхатися, але вирішив ризикнути, не забувши обвіситись захистами, так, про всяк випадок. І Неллі звелів приготувати щити. Бо навіть якщо хлопця не підіслали, викрадати дівчину могли спеціально на його очах, добре знаючи, що він здогадається підробити на цій справі.

— Знаєш, бойова чапля, що мені в цій історії так не подобається? — спитав Лост, коли хлопчисько прошепотів, що вже скоро, он через той провулок, а там він покаже ворота. — А не подобається мені, що викрали дівча після того, як невдало нападали на мене. Не здивуюся, якщо ці події пов'язані, і полюють насправді саме на мене. А дівчинка просто приманка. Хтось чудово знає, що за підопічних, як би вони мене не бісили, я відкушу голову.

Нелла чомусь кивнула.

— Так, і ми йдемо прямо в пастку. У пастку когось, хто знає про перевертнів забагато, — задумливо додав котик і замріяно посміхнувся. — Ось я зараз їм сюрприз підготую. Уявляєш, спочатку школа, а потім і місто не дозволили мені випробувати одну штуку, відправили до безлюдних місць. Мовляв, небезпечно і обов'язково якийсь ідіот підлізе під руку, а я, не знаючи, чим ця теорія обернеться на практиці, не втримаю і випадково цього ідіота пришибу. Виявилося, що чудова штука. Корисна. Знаєш як бойове віяло розкривається? З клацанням, розтягуючи поле ураження вдесятеро. І якщо вміти проводити через нього правильну силу…

— Знаю, — сказала Нелла, вона користуватись подібними штуками з металевих пластинок так і не навчилася. Занадто багато треба враховувати та утримувати в рамках свого контролю. Причому цей контроль не зосереджується, а розпорошується по всьому віялу. А воно спочатку закрите, потім розкривається і все змінюється дуже кардинально. Загалом, надто складна штука.

— Ось, — здається, похвалив Лост. — А тепер уяви, що я маю магічний аналог. Плетіння, що розкривається на кшталт цього віяла, яке можна заготовити заздалегідь і досить довго утримувати у складеному вигляді. І б'є так само, а в процесі розкриття його можна ще й скоригувати, і посилити…

І посміхнувся, з мрійливим передчуттям.

— Половину міста рознесеш, — поставила діагноз дівчина, одразу зрозумівши, чому йому не дали дозволу на випробування цієї капості. Вона б також не дала.

— Ні, вже ні. Розумієш, бойова чапля, у нас така собі направленість думок завжди. Розум насамперед працює в той бік, де буде щось грандіозне, здатне принести такі ж грандіозні руйнування. А потім я подумав і зрозумів, що дурень. Нести всі ці руйнування краще на війні. Або якщо полюєш за породженнями темряви, коли вони дрібні і їх багато. Тоді воно саме те. А коли б'єшся з купкою ідіотів, яких бажано передати дізнавачам, та й самому цікаво знати, що їх на цей ідіотизм спонукало, тоді краще присипляти чи паралізувати. До речі, модифіковане віяло мені випробовувати вже дозволили. І пообіцяли, якщо я доведу цю штуку до пуття, тобто до стану, коли ним зможу користуватися не тільки я, допуск до захисту магістерського звання буде мій. Майстер та старший майстер у мене, до речі, є. Я тут у школі навіть кілька лекцій читаю. Необов'язкових, але студентам вони цікаві.