Порада Елісеї

          Марі повернулася в квартиру і відправилася в таємну кімнату, щоб поговорити з Елісеєю. Да довго не змусила чекати.

          - Як ти не злякалася Алекса? - Запитала наставниця.

          - А чому мала? - Здивувалася дівчина.

          - Він взагалі якийсь психопат.

          - І що?

          - Тобі взагалі байдуже?

          - Так... - Відпова хранителька.

          - Чому?

          - Бо він не наважиться мені нашкодити.

          - Як ти так можеш бути спокійна?

          - Бо я знаю, що в мене охорона є.

          - Ти про Ксарагоса?

          - Так...

          - Якщо хочеш, щоб він був завжди поруч то створи заклинання на річ.

          - І що з нею робити?

          - Носити із собою!

          - Це ж може бути навіть каблучка! - Вигукнула Марі.

          - Так. Головне не знімати.

          - А чому?

          - Ти втратиш силу і ще дещо...

          - Що?

          - Того тобі не варто знати поки що! - Відповіла Елісея.

          - Невже щось страшне станеться?

          - Можна вважати, що так...

          - Прошу, розкажіть мені! - Наполягала дівчина.

          - Гаразд...

          - Я уважно слухаю!

          - Твій охоронець на твоїх очах зникне!

          - Справді це саме страшніше.

          - Але буде страшний крик! Запам'ятай це!

          - Звісно запам'ятаю...

          - Може потрібна тобі допомога то звертайся!

          - Лише одне питання...

          - Яке?

          - Елісеє, а де шукати книгу з тим заклинанням?

          - В тому будинку була.

          - О, це чудово!

          - Але там, наче, є деякі заборони!

          - А які Ви не пам'ятаєте?

          - На жаль, уже не пам'ятаю...

          - А як виглядала та книга?

          - Наче зелена... чи то блакитна...

          - Приблизно зрозуміла! - Сказала Марі.

          - Гаразд! Якщо потрібна буду - зви!

          - Звісно!

          Дівчина зателефонувала до подруги і сказала:

          - Ти зараз зайнята?

          - " Зовсім ні. Щось сталося?"

          - Треба знайти олдну книгу!

          - " Ти про яку?"

          - Зараз відправлю по тебе свого охоронця! - Сказала хранителька.

          Вона вийшла з таємної кімнати та гукнула:

          - Ксарагосе! Для тебе є завдання!

          - Слухаю, володарко! - Сказав дух, з'явившись перед нею. 

          - Зараз потрібна Карія мені тут!

          - Буде виконано! - Сказав охоронець та зник.

          Марі взяла із собою сумочку, у яку легко поміститься книга.

          - Що потрібно? - Запитала подруга, появившись перед нею.

          - Ми зараз повині переміститися у той будинок!

          - Гаразд... - Зі здивуванням у голосі сказала дівчина.

          Ксарагос телепортував їх у вітальню.

         - Ти зараз маєш відправитися у її квартиру і разом із Кермісом стежити!

         - А твоя квартира?

         - Якщо щось відчуєш не ладне то поглянеш і подумки повідомиш!

         - Поняв, володарко! - Сказав дух та розтворився у повітрі, залишивши подруг самих.

         - Так що нам потрібно тут? - Запитала Карія.

         - Шукаємо усі зеленгі чи блакитні книги!

         - Навіщо?

         - Потрібне одне заклинання...

         - А як зрозуміти, що це саме воно?

         - Зрозумію...

         - Ну ладно... Тут їх багато...

         - Тому й потрібна твоя допомога...

         - І що б ти без мене робила?

         - Аж страшно уявити...

         - Ой, прям таки?

         - Так...

         - Ладно...

         - Давай приступимо до роботи?

         Дівчата почали витягувати усі блакитні та зелені книги з шаф, складаючи на столі.