Глава 24. Тварина всередині Малфоя

Касс яка повертаючись уроку травології, замислено перебираючи в голові назви кіно які колись бачила в Тонксів, і зараз хотіла б передивитись з друзями, аж раптом шлях їй перепинив натовп студентів, що зібрався в коридорі.

У центрі кола, розлючений та почервонілий, стояв Грізний Око Грюм, новий викладач захисту від темних мистецтв. Його магічне око шалено оберталося, фіксуючи кожен рух.

— Ти! — прогримів Грюм, вказуючи паличкою на когось у натовпі. — Ти, жалюгідний боягузе! Я навчу тебе не нападати зі спини!

Касс проштовхнулася вперед і завмерла від несподіванки. У тому самому місці, куди вказував Грюм, стояв Драко. Його обличчя було блідим від страху, а в очах світилася паніка, яку Касс чітко відчула через їхній ментальний зв'язок.

«Драко, тікай!» — промайнула її думка, але було вже запізно.

Грюм зробив різкий помах паличкою. Почувся гучний сплеск магії, і замість Драко на підлозі з'явився... тхір. Маленький, білий, пухнастий тхір із переляканими оченятами.

Захоплення

Касс, яка шалено любила тварин, миттєво забула про все на світі. Вона бачила лише цю чарівну, маленьку істоту.

«О Мерліне, який він лапочка!» — її думка була сповнена такого щирого, дитячого захоплення, що навіть Астра, яка стояла неподалік, на мить здивовано підняла брови.

Тхір-Драко почав метушитися по підлозі, намагаючись втекти від Грюма, який продовжував махати паличкою, змушуючи тваринку підлітати в повітря.

Касс не могла відірвати погляду від білого пухнастика. Вона навіть не чула сміху Гаррі та Рона, які стояли поруч. Її серце тануло від ніжності до цієї маленької, беззахисної тваринки.

Тріснуті мрії

Хаос тривав недовго. Раптом у коридорі з'явилася професорка Макґонеґел.

— Професоре Грюме! — вигукнула вона, її голос був сповнений обурення. — Що ви робите?! Ми не використовуємо трансфігурацію як покарання для студентів!

Вона швидко змахнула паличкою, і білий тхір, зробивши останній кульбіт у повітрі, перетворився назад на Драко Малфоя. Драко впав на підлогу, його мантія була розпатлана, а обличчя почервоніло від приниження.

У цей момент у голові Касс промайнула єдина думка, коротка й безмежно сумна:

«Облом!...»

Її мрії про те, щоб погладити це маленьке, пухнасте чудо, тріснули, як мильна бульбашка. Вона дивилася на Драко, який намагався встати з підлоги, і відчувала лише глибоке розчарування. Яким би він не був, але тваринкою він був значно кращим.

Драко, підвівшись, кинув на неї погляд, сповнений болю та образи. Він відчув її думку через зв'язок.

«Серйозно, Касс? Тобі шкода, що я більше не тхір?» — пролунала його думка, сповнена глибокої образи.

«Пробач, Драко, але ти був таким милим...» — відповіла вона ментально, знизуючи плечима.

Касс розвернулася й пішла геть, залишаючи Драко з його приниженням. У цьому раунді Грюм виграв, але справжнім переможцем була любов Касс до тварин, яка цього разу виявилася сильнішою за її слизеринську солідарність.