30.3

– Доказів немає. – Сем не любив балакати намарне.

– Іноді докази – не головне. То чому Родас Торн, Олександре? Чим він видав себе?

Сем озирнувся. Джеділей Сін мав рацію: натовп зібрався такий, що не прорвешся ні силою, ні хитрістю. Доведеться говорити.

І сподіватися, що вони повірять.

Над головами пролетів флаєр, обдавши людей хвилею гарячого повітря, пилу та зірваного листя. Хтось чортихнувся і побажав нахабному виродку згнити в болоті.

Сем відступив на крок, відводячи старого ближче до краю берега. Помітив, що Арістей загнав Міка і Міру назад на корабель, і полегшено видихнув. Момент для взаємодії з поліцією невчасний. Нині тут панували репортери. Складалося враження, що їх у десятки разів більше, ніж людей зі зброєю.

– Зрадниця Стар! – вигукнули з натовпу. – Це вона!

На щастя, одиночну заяву ніхто не підхопив – на порядку денному була темна історія за участю міністра, а не переслідування колишньої дружини аліанського шпигуна. Але Леві вистачило цього, щоб опустити голову і втекти на зореліт.

– «Заро», шлюз! – Сем сумнівався, що зможе перекричати шум, проте система розпізнала його голос і виконала команду. – Закривай!

– А мене лишаєш тут, капітане? – долинуло звідкись збоку. – Нічого, я звикла. Бути непомітною – мій дар.

Він не відразу зрозумів, що відбувається. Покрутив головою, шукаючи Сану, і мовчки вилаявся. Бляшанка якимось дивом опинилася серед репортерів, та ще й обзавелася кепкою з логотипом еліанського каналу новин, рятувальною жилеткою з мультяшним малюнком (якщо вірити галанету, це був останній писк моди на Рорайні) і величезним мікрофоном без розпізнавальних знаків.

Хтось штовхнув Сема в бік.

– Не мовчіть, – з натиском наказав той самий старий, мружачись під сонце. Здається, лінзи його окулярів зовсім не мали діоптрій. – Дайте їм те, чого вони хочуть.

– Владі Онікса це не сподобається, – з гіркотою нагадав Сем. – Торн – знакова особистість. Люди на кшталт Антеса з’являються і зникають, а Торн відомий у всьому світі.

– Ось саме тому й не мовчіть, – наполягав Джеділей Сін.

– Вас давно випустили із в’язниці? А я туди зовсім не хочу. Родас Торн потрібен Оніксу. Він геніальний учений і передбачає абсолютно все! Будь-яка його дія спрямована на благо системи. Хочете, щоб громадськість його засудила, якщо правосуддю це не під силу? Я вас розчарую. Торну пробачать, бо він убив заради Онікса. Повірте, я знаю, про що кажу. Завжди є ті, хто підтримає менше зло.

– А ви?

Сем насупився. Знову «Селестина»… Джеділей Сін розвідав про співрозмовника все і не боявся бити в болючі місця.

– Я не люблю порівняння. Зло – це зло, хоч би чим воно виправдовувалось. Але Торна зроблять героєм. Зрозумійте, я не хочу цьому сприяти! Досить і того, що інші знайдуть для нього добрі слова.

– Я не знайду. – Старий спохмурнів і підійшов ще ближче, спричинивши штовханину серед репортерів. – А моя думка поки ще має вагу. Ви взагалі знаєте, що на нас дивляться мільярди глядачів? Чи гадаєте, що камери ввімкнуться, коли ви попросите хвилинку уваги?

Сем зміряв поглядом техніку, яка оточувала його зусібіч, і йому стало незатишно від усвідомлення того, що за кожною лінзою камери ховаються далекі і близькі зіркові системи. Олександр Райс ніколи не вважав себе оратором. Він волів слухати, а не говорити. Але зараз люди хотіли слухати його. Чи не дивно?

– Ну… Е… Гаразд. – Під підбадьорливим поглядом Сани Сем неохоче здався. – Хто така Ліліана Евгенія і який внесок вона зробила в науку Онікса, вам розповість галанет. Суть не в тому. Тобто і в її роботі теж, але все почалося через приватне розслідування. Напевно, нема сенсу повертатися до проєкту Онікса-10 та Онікса-12?

Джеділей Сін заперечливо похитав головою, хоча питання було риторичне.

– Ліліана Евгенія запідозрила недобре і почала збирати інформацію для викривальної статті. Переважно вона вивчала чотирьох своїх колег: Даніала Каса, Родаса Торна, Іліаса Метта і Габріеля Антеса. Крім того, з трьома із них Ліліана мала особисті стосунки. Антес кохав її так сильно, що навіть запропонував шлюб. Метт розважався з нею, не надаючи цьому особливого значення. З Касом Ліліану пов’язував так званий «дружній секс».

– Вбивство на ґрунті пристрасті? – вигукнув хтось.

Начебто той голос, що впізнав Леві, проте напевне Сем визначити не міг.

– Це здавалось очевидним, – кивнув він. – Але у справі була замішана і професійна честь. Антес очолював Дослідницький центр – головний бастіон афери. Викривальна стаття зруйнувала б його життя. Метт – майстер інформаційних маніпуляцій. Стаття Ліліани розорила б Центр і тим самим позбавила б Метта легкої роботи. Кас – теоретик тераформації. Його розрахунки показували, що з проєктом щось не так, але він нічого не робив, аби запобігти шахрайству. Думаю, після публікації Даніал Кас потрапив би під підозру разом із ватажками змови. До того ж Ліліана Евгенія використовувала їхні побачення, щоб шпигувати за його роботою. Самі бачите, мотивів достатньо.

Сем перевів подих, і відразу біля його носа з’явився мікрофон.

– А Родас Торн? – пискнув чоловік із емблемою «Кримінального Аліана».