28.3

***

Тридцять років тому Еліанія ще тісно співпрацювала з Оніксом. Так тісно, ​​що їй дали в оренду Онікс-13 і дозволили використовувати його для розміщення наукових центрів та випробувальних полігонів. Менше ніж за двадцять років планета помітно змінилася. Її клімат став м’якшим, льодовики почали танути, величезні прибережні території опинилися під водою, багато островів зникли. Це спровокувало вимирання видів та суттєві зміни в екосистемах.

У міжсистемній спільноті забили на сполох – і Онікс «схаменувся». Звинуватив Еліанію в порушенні договорів, хоча багато років свідомо заплющував очі на ці порушення, і зажадав компенсацію.

Еліанія пообіцяла повернути все в норму за ті десять років, що залишилися до кінця оренди. Мовляв, не хвилюйтесь, у нас є досвід… Але Онікс вибрав гроші, тим паче, його підтримали інші системи.

Відносини з Еліанією розладналися, континенти Онікса-13 повільно занурювалися під воду, компенсація осіла в кишенях чиновників. За кілька років проєкт відновлювального тераформування все-таки було запущено, але щось пішло не так. Втім, глобальне потепління зупинили, планету повернули людям… На жаль, від її унікального природного світу залишилася лише пам’ять.

Онікс-13 забудували. Це принесло дохід і здійняло галас у медіа, завдяки якому партія активістів пройшла до парламенту.

Для наступних виборів вимагалося щось не менш масштабне, і політики згадали про крижаний Онікс-10. Мало хто з учених насмілювався відкрито заявити, що порівнювати планети некоректно. Більшість мовчки проковтнули нечесну гру влади – так само, як до цього ковтали брехливі обіцянки та гасла.

Дослідницький центр почав працювати без перепочинку… Тобто зображати активну діяльність на порожньому місці, оскільки фінансування нечасто доходило до лабораторій.

А потім на одній із покинутих еліанами баз знайшли більш-менш неушкоджений синтезаторБК, і плани щодо крижаної планети стали реальнішими.

Пом’якшити клімат і населити Онікс-10 морозостійкими видами, які жили на ньому до повного зледеніння, здавалося цілком можливим. Минуть століття, зміни вкореняться і…

На жаль, вибори назрівали, тому народу була потрібна «цукерка» тут і зараз.

Звідкись у суспільство Онікса проникла чутка про те, що Онікс-10 збираються перетворити на Нову Землю – своєрідний рай для туристів із сучасною інфраструктурою та краєвидами, знайомими всій Галактиці.

«Цікава ідея!» – подумали ті, хто розподіляв гроші.

Тераформація таких масштабів – це не проста зміна клімату. Її вистачить на кілька виборів… Можливо, в далекому майбутньому щось навіть і вийде, і тоді юрби захоплених туристів заполонять систему.

Рекламну кампанію готували ретельно і з огляду на те, що борцям за природне біорізноманіття «Нова Земля» не сподобається. Але на Оніксі-10 життя давно зникло. Його зміну прийняли б. Трохи обурилися б, ясна річ, влаштували б протести – і змирилися б.

Проблема полягала в тому, що не всі політики вірили у «далеке майбутнє», та й учені все частіше починали несміливо говорити, що ця затія спустошить бюджет, але не принесе користі.

Онікс любив отримувати гроші й уникав їх віддавати. Проєкт переглянули, призупинили…

І з’явився Габріель Антес із «геніальним» планом.

Онікс-10 – марна справа, проте поряд із ним є ідеальна для туризму планета. На жаль, це заповідник… Нікому не цікавий заповідник!

Землю щороку відвідують мільярди людей, і вона процвітає. На Онікс-12 їздять лише місцеві школярі, інопланетні студенти та ті дивні особи, що шукають унікальність, а не символізм.

Антес знайшов однодумців у верхах. Офіційно нічого не вирішувалось, а ось неофіційно обговорювалися різні варіанти. Це було схоже на змову, про яку знали багато людей – і яку ніхто й ніколи не визнав би.

Онікс-12 закрили. Почалися роботи з «покращення» рельєфу.

У новинах це подавалось як «запобіжні заходи боротьби зі стихійними лихами», та насправді більш-менш придатні пейзажі активно змінювались, їм надавали земних рис. Географічне розташування не мало значення. З погляду ділків, туристам однаково, що Великий Каньйон сусідить із вулканами Даллол, – головне, щоб світлини були вражаючими.

Приблизно в той же час посилилося заселення планети чужорідними видами, і обґрунтування для цього не зміг придумати навіть Габріель Антес. Якби Онікс визнав, що свідомо знищує заповідник, його б заклювали!

Потрібна була причина. Чи випадок?

Корабель (бажано іноземний), що перевозить біовантаж для тераформування Онікса-10 (ГМО-рослини з прискореним циклом розвитку) зазнає аварії на порівняно безлюдному Оніксі-12. Вантаж потрапляє у сприятливе природне середовище і активно розмножується. Екіпаж корабля не може зв’язатися із зовнішнім світом, тож осідає на планеті. Щоб вижити, починає культивувати земні рослини, ускладнюючи ситуацію.

Через роки цих бідолах рятують, але Онікс-12 уже забруднено чужорідними видами. Громадськість шокована і обурена, проте нічого не вдієш. Заповідна планета перестала бути заповідною. Її можна відкрито декорувати як «Нову Землю», можливо навіть (завдяки синтезаторуБК) – як історично унікальну Землю докосмічної епохи. А якщо не вдасться – забудувати і не турбуватися через дрібниці.