7.2

***

/«Каселона»/

– Серйозно? Ви з Нацбезпеки і шукаєте викраденого сина міністра екології? А ордер у вас є? О, у вас є тепловізор? Так, це все змінює. Будь ласка, проходьте. Сюди, ліворуч. Що означає: «Дякуємо за співпрацю»? Ви ж нікуди не… Гей! Може, хоч тепловізор позичите на хвилину?

Двоє мовчазних власників значків державного зразка дружно прослухали писк навушників і так само дружно сховали посвідчення у внутрішні кишені чорних костюмів.

– Щасливого шляху, Райсе, – вишкірився на прощання один із них.

І Сем залишився стояти перед «Каселоною», почуваючись ображеною дитиною.

Як це називається, га? Прийшли, помахали документами, налякали технікою… Він аж зрадів: уявив, що «зайчиху» Леві Стар знайдуть до відльоту. А у відповідь: «Вибач, шановний, помилилися. Нас послали перевірити твого сусіда – транспортник із липовими номерами».

«Немає в цьому житті справедливості», – Сем у тисячний раз перевірив годинник.

– «Заро», починай підготовку до зльоту. – Він подолав шлюз, заглянув у кают-компанію і неприязно зміряв поглядом валізу на коліщатках, що ховалася за диваном. – І транслюй на весь корабель, що якщо бісова Леві дасть про себе знати, я довезу її до найближчої населеної системи. Безплатно, чорт забирай!

– Відразу треба було це сказати, а не лякати дівчину відкритим космосом.

Першої миті здалося, що «Зара» здобула розум і насмілилася вказувати господареві. Потім Сем сфокусував погляд на копиці фарбованого світлого волосся і зрозумів: його справді повчає штучний інтелект – на жаль, не схований у кабелях та приладах, а запхнутий у біоносій.

Довго злитися з одного приводу Сем не вмів, проте кіборги, андроїди, муляжі, голограми та інша дурня, яку через незнання або ж з п’яних очей можна сприйняти за людину, виводили його з рівноваги і ніколи не втрачали актуальності.

– Сано, шановна, – він озирнувся і з задоволенням зауважив, що інших пасажирів поряд нема – схоже, в очікуванні зльоту пристебнулися до ліжок у каютах, як і наказували інструкції, – назви свій ідентифікаційний кей-номер і… – Сем помітив на потворному одязі кіборга сліди мастила та пилу. – Якого біса ти робила у машинному відділенні?!

– Відповідно до статуту, технік зобов’язаний слідкувати за станом двигунів.

– Технік?! Ти ж…

– За документами я – Алесана Лютик, посада – штатний технік-механік пасажирського зорельоту класу Ель, зареєстрованого в системі Аріппи як «Каселона», ном…

– Не смій вештатися моїм кораблем без дозволу!

– Це наказ капітана чи ти просто психуєш?

Сему спало на думку, що досі він жодного разу не чув приємного мелодійного голосу «Сани», ніби створеного для того, щоб грати на нервах. Під час підписання контракту говорив Нікал, Алесана тоді й рота не відкривала. Червоніла, блідла, дивилася в підлогу… Не «тикала», не нахабніла, не посміхалася куточками губ у відповідь на лють співрозмовника.

– Ти – не вона, – це відкриття настільки вразило Сема, що він заговорив майже спокійно. – Алесана існує, та це не ти! Дівчина, яку приводив Нікал, була справжньою, а ти… Мерзотна підробка! І я ідіот, бо сприйняв вас за одну людину.

Сана глузливо пирхнула:

– Самокритичність – це добре, але попрошу без образ, капітане. Я до них звикла, а інших вони можуть шокувати та налаштувати проти тебе. І не вигадуй небилиць. Мій дядько чесно розповів, хто я і чому хочу забути Онікс навіки. Щоправда, про дещо промовчав.

– Про те, що ти – кіборг? Що Алесана Лютик офіційно промайнула в космопорту і потай вирушила в безпечне місце, а ти – хитрий маневр для людей Джеділея Сіна? Здогадатися неважко.

– Що через жахливе дитинство у мене роздвоєння особистості. Що поруч із грубіянами правильна тихоня Алесана ховається у свою шкаралупу і з’являється Сана. І що від Сани ти не дочекаєшся поваги, доки не почнеш виявляти її сам.

– Яка нісенітниця!

– Довідку показати? – Вона відверто знущалася. – Вибір за тобою, капітане. Або ти поводишся як нормальна людина і маєш справу з милою полохливою Алесаною, або терпиш мене. Скільки там у договорі? Шість місяців?

– Один рейс. І закінчиться він за тиждень.

– Співчуваю. Треба читати документи, перш ніж ставити підпис. Я твоя, капітане, на цілих пів року. Набридну – ти завжди можеш перестати бути сволотою і повернути Алесану.

На великому екрані кают-компанії спалахнув попереджувальний напис, потім бортовий комп’ютер повідомив, що система готова до старту.

– Хочеш переконати мене, що ти не кіборг? Слухай наказ власника. Назви свій кей-номер.

– Альфа-три-сім-омега-дев’ять-шість.

Сем не зміг приховати усмішку тріумфатора, але Сана розсміялася.

– Ти кумедний, – заявила, витираючи сльози, що виступили від веселощів. – Цей номер звучав у всіх новинах. Щасливчик Ел, кіборг із «Зірки кохання». Ніколи не чув? Так, тобі нецікавий Онікс. Альфа-три-сім-омега-дев’ять-шість належав професору Іліасу Метту і загинув, рятуючи цього самого професора. Його навіть поховали по-справжньому. Кіборга, не Метта. Тож досить уже обзиватися.