31.3

– Після Мебіса я вирушу на Нтарі-Дато, – сказав Сем їй у спину. А чом би й ні? Гірше не буде. – Мені терміново треба шипоголова білка.

– Справді? – Ліна покосилася через плече червоними очима. – Навіщо? У вас тут і так жирний лайс.

– Повний.

– А от і ні, він уже зовсім жирнючий, – заперечила асіанка, шморгаючи носом. – Але метафору про шипоголову білку я зрозуміла. Білка символізує важкодоступну мету, а її шипи… Хм… Навіть не знаю. Краще так: білка – ціль, шипи – проблеми під час її досягнення.

Сем зібрав волю в кулак і проковтнув фразу: «Білка – це клята білка, і ніщо інше».

– Хочете на Нтарі-Дато? – запитав заспокійливо. – Умова одна: викиньте з голови Аофанію. Ваш внесок у колекцію її тарганів мізерний. Є ще запитання?

– Дякую, капітане. Я цього не забуду.

Сем дочекався, поки двері з клацанням зачиняться, і без особливих зусиль прогнав думки про те, чи треба трактувати останні слова асіанки якось по-особливому. Вгадувати варіанти і прораховувати їхню шкідливість було ліньки. Наближення пункту призначення діяло як антистрес. Хотілося просто дочекатися моменту, коли життя повернеться до звичної колії, і начхати, що це неможливо в принципі.

– «Заро», прокидайся. Шукай усе про Нтарі-Дато, насамперед про полювання на білок і торгівлю хутром чи що там у них цінується. Почнемо працювати як слід. Що завгодно, аби не пасажири.

Здалося, чи динаміки засвистіли з глузуванням, ще й проскрипіли щось образливе?

– «Заро»! Знову роби діагностику, сил нема це терпіти!

У двері постукали – тихо й уривчасто.

– «Заро», чекай. Відчинено, Фанні! – Схоже, дівчина бачила, де була Ліна, і вловила момент, щоб і собі перевірити, що тут відбувається. – Не спиться?

Фанні мимрила довго, але зрештою зуміла висловити прохання більш-менш зрозуміло. Звучало воно коротко. Оскільки в маршруті «Каселони» заплановано зупинку біля кордону системи Онікса, неважко заскочити і на Онікс, а точніше – на Онікс-8, де розташовані найбільші ферми лайсів.

Фанні вирішила придбати сторожового лайса. У неї, бачте, борг мафії десь на двадцять з лишком мільярдів галаодиниць, тому без охорони ніяк не обійтись. Дівчина вже про все домовилася. Грошей вона не має, але лайсів продають у кредит. На перший внесок Фанні накопичила, продаючи в галанеті автографи Коте Ріни, а там якось буде.

– Нізащо. – Сем не поділяв прагнення деяких людей самовбитися екзотичним способом, та ще й зі значними фінансовими витратами. – По-перше, лайс – не цуценя. По-друге, «Каселоні» заборонено перетинати кордон Онікса. По-третє, дивилися новини? Ошуканим пожертвувачам заповідника «Птаорі» виплатять компенсацію у розмірі десяти відсотків від суми. Це – чисті гроші. Незабаром ви станете дуже заможною.

– Чудово! – тихесенько зраділа Фанні. – Тож мені не потрібен кредит. І Онікс-8 не потрібен! Якщо я не убога, то можу вирушити з ними! – Вона широко усміхнулася. – Знаю, ми вдаємо, що їх немає, але я щаслива, що вони є.

Дівчина розвернулася, махнувши подолом довгої щільної сукні. Ханаїлотіси нажахано похилились, але частину їх наче зрізало косою.

– Навіщо це вам, Фанні? Повірте, ваше життя вельми ускладниться.

Вона трохи повернула голову, щоб відповісти, хоча волосся все одно закривало її обличчя.

– Зате це буде саме моє життя, – прозвучало впевнено, з нотками юної зверхності і відвертою радістю. – Дякую за все, інтане Райс. І вибачте, що так вийшло. Я не хотіла вас обманювати, але це…

– Повний лайс, – завершив фразу Сем. – Нічого, мені не звикати. На добраніч і обдумайте все ще раз. У вас є час.

Фанні відкинула волосся й навіть наважилася підморгнути.

– Я вже все вирішила. – В її очах читалося щастя. – Дякую, що розумієте.

Двері знову клацнули. Сем сподівався, що візитів не буде хоча б до ранку. Вони його не те щоб втомлювали… Набутий цинізм чомусь заповзявся критикувати чужі плани й додавати їм реалістичніші фінали, а це неабияк засмучувало.

– «Заро»?.. Що там з білками і економікою?

Бортовий комп’ютер лаконічно повідомив, що перевізників у системі Кві, а саме – у квадраті Нтарі-Дато, не вистачає через сезон шипоголових білок.

– Та ти просто генійка розшуку, – буркнув Сем. – Шукай деталі, а я поки загляну до тих, кого не можна називати.

На кораблі брати Край перебували у невизначеному статусі. З Імодалісу їх випустили без проблем, бо «Каселону» не перевіряли, спішили випхати з планети якнайшвидше й старалися не зачіпати лишній раз, а електронний контроль не знайшов у іменах Клон, Кібер та Кей нічого людського. Митники Мебіса, звичайно, не пропустили б трьох хлопців із сумнівними документами, але Сем і не планував приземлятися. На орбіті є заправна станція, а щоб спуститися на планету і завершити справи з колишніми клієнтами, можна скористатися послугами космотаксі.

Біля Онікса «Каселону» зустрінуть люди старого друга Нікала Лютика – неабиякого шахрая. Вони легалізують братів і знайдуть їм роботу. Вмілі руки потрібні всюди, та й Кей – справжній талант. Він збирається витягнути з Імодалісу Емі, його брати поки що шукають свою мету. Цікаво, хто із них причарував Фанні?