РОЗДІЛ 20.1. Небезпечні зв’язки

/З відеоблогу Коте Ріни/

Мені дорікають, що я перестала вітатись. Ну вибачте! Я до вас так звикла, що забула про дистанцію.

Отже, привіт, шановні відстежувачі і ті, хто принципово ходить до мене через пошуковик, бо мною зовсім не цікавиться. У цьому випуску ми маємо особливий формат мовлення. Ні, я не забула про пологовий будинок і намагічила багато інформації, але після неї добра третина з вас перейде на інші, більш позитивні канали, а я хотіла б зберегти аудиторію ще на кілька днів.

До речі, ви чули? Агент сайту «Шок і шик» влаштувався під прикриттям у пологове відділення однієї з лікарень Версани і був побитий групою невідомих осіб у перші десять хвилин перебування на робочому місці. Побажаймо йому якнайшвидшого одужання! Сподіваюся, репортаж про суворі будні хірургії також зацікавить жовту пресу.

Щодо нового формату… Бачите великий екран у мене за спиною?

Ой-йой, комусь груди мої заважають, комусь постільна білизна з квіточками ображає почуття прекрасного, комусь не подобається надто оптимістичне оздоблення стін, когось обурює, що я не нафарбована… Все як завжди, світ у нормі.

А там король, між іншим. Он той чоловік з військовою виправкою і благородною сивиною – його величність Іможен Великий. Ні, це не жарт і не монтаж відео. Король захотів відповісти на мої та ваші запитання у прямому ефірі, причому у справжньому прямому ефірі, а не як звичайно.

Ви ж знаєте, що ваші коментарі може прочитати будь-хто? Люди, будь ласка, поводьтеся стриманіше. Я ненавиджу цензуру, але ви переходите всі межі.

Як відрізало. Дякую за розуміння. Почнемо?

Ваша величносте, ще раз доброго ранку. Як бачите, люди сумніваються у вашій реальності. Не могли б ви якось розвіяти їхню недовіру?

Ваша величносте?..

Перепрошую, але ви…

Це що зараз було?

Народе, спокійно. Впевнена, у короля з’явилися вагомі причини перервати зв’язок.

Ні, я це не підлаштувала! Він сам хотів поспілкуватися з людьми і навряд чи планував зникнути так… емм… несподівано.

Послухайте, ви можете мені не вірити…

Ах, ви мені не вірите. Чудово. Ну тоді до побачення.

Що? Мені треба виправдовуватись і благати?

А навіщо?

Погляньмо правді в очі. «Бляшанка» своє відпрацювала, і «Каселоні» більше не загрожують борги. Імодалісу я щиро співчуваю, але ми з важливими людьми домовилися, що відтепер його популяризуватиме хтось інший. Слави я вже вдосталь насьорбалася, до кінця життя вистачить.

Моя поточна мета: розповісти про найтемніший бік королівства і піти зі сцени. Вас же не зацікавлять трудові будні космічної маршрутки?

Ну от, я в цьому й не сумнівалася. Тому якщо кому щось не подобається, давайте попрощаємося тут і зараз.

Шановні сестри Арнель, третя частина ненависної вам «Бляшанки» вже в редакції, продовження не буде, сенсу бігати за мною з помиями відтепер немає. Сподіваюся, ви знайдете, куди спльовувати зайву отруту.

О, цифри побігли… Оперативно.

Хм… А чому не в той бік? Хтось знову крутить мені рейтинг? Дякую, звичайно, але це гроші на вітер.

До речі, щодо грошей… Ось ви пишете, що я зовсім тупа, бо можу монетизувати блог і гребти грошву лопатою, викладаючи фігню в стилі сайту «Шок і шик».

Так, я така. Життя занадто коротке, щоб витрачати його на те, від чого нудить. Я пробувала і не змогла. Я усвідомлюю, що мої вподобання дуже відрізняються від масових захоплень, і не збираюся нікого силоміць перетягувати на свій бік. Якщо після Імодалісу зі мною залишиться хоч кілька тисяч глядачів, я буду просто щаслива. Мені б хотілося, щоб незадоволені відсіялися без образ, але в дива я не вірю і подумки готуюся до тривалого потоку фекалій.

І перш ніж я почну, мабуть, фінальний екскурс у будні Імодалісу, пропоную приділити хвилину уваги моїм добрим друзям із «Сім-Сімо-Сім». Це не реклама, тому обійдемося без слоганів. Я розумію, що просувати еліанський бренд серед гуманоїдів все одно, що продавати парасольки рибкам. Але в «Сім-Сімо-Сім» працюють чудові… умм… розумні істоти. Їхня згуртованість, невичерпний оптимізм, віра в торжество розуму та доброти допомогли мені не втратити здоровий глузд за ці два тижні.

Кажете, погано допомогли? Чоловіче, чи не піти вам… О, ви вже пішли. Щасливої дороги!

Продовжимо?