13.2

Переконавшись, що «Каселона» уникла небезпеки, я почала шукати вихід і для себе. Лякали мене на совість, проте мені хотілося дізнатися точно, чим особисто для мене можуть скінчитися суперечки з королем. І от біда: кожен опитаний не сумнівався, що я отримаю на горіхи, але ніхто не міг назвати конкретних кар.

Звільнять? Я не працюю.

Виженуть на вулицю? В мене є гроші.

Заморозять рахунки? Я не користуюсь послугами місцевих банків.

Зіпсують репутацію? Чорний піар – теж піар.

Заарештують? Ось тут є про що подумати.

Наприклад, за що? Я не порушую законів. Припустимо, якусь адміністративку мені пришити можна, проте фішка у тому, що іноземців за таке депортують за рахунок порушника. Так, народе, Террі О єдиний з підписників, хто не побоявся вказати мені на те, що я – не піддана короля, і маю дочитувати безкінечні закони до тієї частини, де йдеться про громадян інших систем, планет чи країн.

Я тільки за! Депортуйте мене, я ще й доплачу! Що треба зробити, щоб полетіти звідси першим рейсом?

Люди, звідки стільки необґрунтованої кровожерливості? Облиште Кримінальний кодекс, там інші правила гри. У будь-якому випадку, королю я нічого не відриватиму, але дякую за підтримку.

Хтось згадав про Ікса, який забув про мене, коли запахло неприємностями? Ні, теж не варіант. По-перше, він тепер далеко. По-друге, те, що ви пропонуєте, – це довічне, а не хуліганка. По-третє, я ображена, але не настільки, щоб ламати комусь ноги. І, по-четверте, у нього й без того проблеми через мене.

Розумієте, коли Террі змінив мій погляд на світ, я аж надто зраділа і захотіла якнайшвидше забратися з палацу. Раніше мені заважали страх в’язниці та кіберохорона, а після несподіваної інформації залишилися суто фізичні перешкоди. Гаразд, з МАРКом я б упоралася, магія у мене що треба, і АСю завантажила б завданнями до перегріву процесора, але ФІЛ – не мій рівень. У нього напхали стільки всякого зайвого в побуті й корисного в бою, що будь-який армійський кібер луснув би від заздрощів.

ФІЛа я мала позбутися, перш ніж мій діалог з Террі дійшов би до когось метикуватого і кіборгам оновили б накази. Я обрала найпростіший, нехай морально й невиправданий, спосіб.

Я напросилася на побачення.

Гей, це не смішно. Повторюю востаннє для найзавзятіших: Ікс – не король, але Ікс обіймає досить високу посаду, щоб на кілька годин вивести мене в люди. Так, разом із ФІЛом, але без МАРКа та АСі шанси позбутися переслідування значно зростали.

Ми вирушили до п’ятизіркового еліанського ресторану «Сімо», що на проспекті Визволителів, вісім дріб шість, інформацію надано на правах реклами. Ресторан обрала я, тому що він належить моїм добрим знайомим із «Сім-Сімо-Сім». Що я одягла? Прекрасне питання, воно дасть мені змогу втретє ненав’язливо згадати корпорацію «Сім».

На мені була зручна елегантна сукня з весняної колекції «Щасливий дощик» із захистом від комах та кислотних дощів. На жаль, у флаєрі вона сильно зім’ялася, зате завдяки їй ФІЛ не помістився в салоні і сів у багажне відділення. Бачите на задньому плані величезний червоно-синій намет? Це саме те.

У «Сімо» завжди багато відвідувачів. На парковці ресторану не було вільних місць, і нам довелося шукати поблизу платну стоянку. Ікса це засмутило, і він мені нагрубіянив. Пройшовся гострими словами по моїй чудовій багатофункціональній сукні, уявляєте? Я мала повне моральне право його покинути.

Як? Довести до сказу, щоб він забув про кіборга у багажнику, і піти в людне місце, як тільки розблокувалися двері. Розумієте, на Імодалісі досить трепетно ставляться до міжнародної репутації та дипломатичних відносин. Якщо ви у центрі столиці, під прицілом камер еліанських туристів, вас навряд чи запхають у флаєр без номерів і відвезуть у невідомість. Поки я на очах у натовпу, все чудово. Щоправда, спати на майдані заборонено, проте ми з магією готові до цього.

Окреме спасибі «Сімо», що годує мене як на забій і дозволив користуватися своїм галанетом. Семе, тобі дякую подвійно! Ти вчинив дуже розумно, коли повів «Каселону» геть. Тепер Імодаліс не має куди тиснути. Я покину планету, коли придумаю, як це безпечно зробити. План є, але поки що жодних подробиць. Зустрінемось на Веєрі!

Усім добра! З любов’ю, Катя.

До речі, підтверджую: «Сім-Сімо-Сім» – знак якості. Я в їхньому одязі жити збираюсь! На жаль, дизайн не передбачає сантехніки, але в майбутньому це, можливо, виправлять.