Глава Перша ( продовження 5)

Бальтор задумливо, сам перебуваючи під враженням і потираючи підборіддя, порушив мовчання:

– Оце так... Яка ж... Спокуслива дівчина. Минулого разу її серед персоналу не було. Хто ж вона така? Я навіть шевронів не розгледів. Таке тіло! Таке обличчя! Є на що глянути!

І тут Бальтор почув слова Кайрина, які, мабуть, шокували його більше, ніж сама дівчина і його хтиві думки про неї:

– Це точно... Вона виглядала... Наче янгол...

Бальтор із широко розплющеними очима подивився на свого друга. Він начебто щойно усвідомив, що Кайрин так само задивився на цю красуню і досі не може оговтатись. Бальтор схвильовано вигукнув:

– Боже! Друже! Невже ти нарешті побачив, що дівчата — це красиво? Я не можу в це повірити! Ти справді виявився настільки незачарований?!

Обличчя Кайрина нахмурилося. Здавалося, що в ньому йде якась внутрішня боротьба, начебто він вирішує надскладне рівняння. Він приставив кулак до підборіддя та стримано почав говорити, неначе виводив теорему:

– Нічого не розумію... Вона настільки вродлива, що я майже засліп... Скільки ж бачив красунь, а такої не бачив. Що ж зі мною трапилось? Вона ж дійсно виглядала як янгол...

Бальтор, почувши таке, радісно засміявся, ляснув Кайрина по плечу та радісно вигукнув:

– Янгол, говориш? Ну, до янголів важко дістатися. Та ще важче умовити піти з собою. А ця красуня — людина! І майже поряд! І не переживай! Може, вона не чиста, як янгол, а хтива, як сукуб!

Кайрин сердито скинув руку Бальтора з плеча і розгнівано вигукнув:

– Замовкни! Не смій про неї таке говорити! Я взагалі не бажаю з тобою про неї розмовляти!

Цей порив Кайрина дуже його порадував. Все ж таки є дівчата, які можуть торкнутися серця його суперника-друга, хоча здавалося, що воно знаходиться далі, ніж Серце Всесвіту. Він, все ще сміючись, сказав:

– Як же гарно чути! А я вже так переживав за тебе! Я ж уже серйозно почав переживати за тебе! Я думав, що ти вже став... ну, з цих... Гадав, ти став менталіін*!

Обуренню Кайрина не було меж. Спочатку цей бовдур-переросток кидав образливі натяки щодо дівчини, а тепер почав ображати і його. Кайрин з іще більшою роздратованістю вигукнув:

– А я гадаю, що в тебе дві половини мозку, менталіаут*! Вилетіли через вуха у пошуках, з ким з'єднатися, та так і не повернулися!