Глава Перша ( продовження 1)

Він із матір'ю удвох завжди жили, користуючись невеликим статком, залишеним у спадок, та його невеликою зарплатою викладача перших курсів Міжзоряних Університетів. Вони не знали скрути, але й величі заможного життя також ніколи не відчували. І ось тепер, ще місяць тому нікому невідомий викладач із Землі, тепер має право перебувати серед можновладців та багатіїв, а його дослідження розповсюджені на всю Галактичну Спільноту...

Кайрин також постійно підтягував рукави легкої сірої кофти, пошитої з досить дешевого, але вже надмірно розтягнутого за довгі роки носіння матеріалу. І хоч Сонце сяяло досить потужно, зігріваючи травневий день настільки, що можна без остраху гуляти у сорочці з коротким рукавом, Кайрин не міг не одягнути цю кофту, вирушаючи у таку надзвичайну подорож.

Ця кофта була для нього особливою. Матуся подарувала йому її на його стодесятиріччя, і з того часу він вже майже п'ятдесят років одягає її на всі важливі зустрічі! І ця подорож не повинна бути винятком. Це, в його уяві, було так, ніби він узяв із собою частинку мами.

Кайрин, розглядаючи прекрасний космічний корабель, не помічав бурхливого натовпу навколо: земляни в яскравому кольоровому одязі, величні високі асмодарці у світлому, надзвичайно коштовному білому вбранні, сутуріанці у бойових червоних обладунках, стримані у блідих просторих одежах Годеонівці, жерці Світлих Богів у золотих рясах із блакитним відливом, і навіть одноокі представники з народу Красерів. Увесь цей строкатий натовп гомонів і пересувався вздовж велетенського космопорту, немов один живий організм.

З захопленого споглядання рукотворної дивовижі цивільного космічного флоту Кайрина вирвав грубий поштовх у спину. Він навіть подався трохи вперед і обернувся. Перед ним, на голову вищий за самого Кайрина, височів, посміхаючись, Бальтор Вайнс — його знайомий колега та опонент щодо досліджень Загадкової Матерії. Стрункий, підтягнутий, добре збудований, наче атлет, з майже аристократичними рисами обличчя, акуратною зачіскою та яскравими зеленими очима, Бальтор більше скидався на фотомодель, ніж на науковця.