48. ОЖИВАЮЧИЙ ПОРТРЕТ

Львівщина. Земля замків, картин, які не вицвітають, і старих родинних маєтків, де досі пахне лаком і спогадами. Один з таких маєтків приховує портрет. Його не вивішують публічно. Але кажуть — якщо довго дивитись, він моргне. Якщо заговорити — відповість. А якщо щиро попросити… може змінити твою долю. Але тільки якщо не збрешеш. Бо він пам’ятає. І бачить усе.

Юлія — мистецтвознавиця. Її запросили вивчити приватну колекцію у старому будинку в Карпатах. Колекція належала графській родині, зниклій ще за Австро-Угорщини.

Серед сотень полотен один привернув увагу одразу. Портрет молодого чоловіка в темно-синьому камзолі. Очі — блакитні, глибокі. І... дивились прямо на неї.

Вона працювала годинами. Але кожного разу, коли поверталась до портрета — його погляд змінювався. Спершу — нейтральний. Потім — сумний. Потім... усміхнений.

Вона подумала: гра світла, втома, проекція. Але коли вголос сказала:
– Ти справді мене чуєш?
…портрет моргнув.

Вона почала говорити з ним щодня. Вголос. Про своє життя, втрати, страхи. І відчувала: вираз обличчя змінюється. Він співчував. Радів. Інколи — ніби відвертав погляд.

В одну з ночей у кімнаті згасло світло. І вона почула голос.
– Ти сказала правду. Дякую. Але ще не всю.

Місцевий старожил розповів:

– То був син графа. Художник. Він написав себе перед смертю. Казали, хотів “залишити душу на полотні”. І з того часу... кожен, хто збреше перед портретом — втрачає голос. А хто чесно скаже, чого боїться — отримує шанс змінити це. Один.

Юлія провела останню ніч у залі з портретом.
– Я боюся бути ніким. Боюся, що все моє знання — ні для кого.

Портрет кивнув. Очі зволожніли. А на полотні з’явилась тріщина — у формі серця.

На ранок портрет був порожнім. Полотно — чисте.

Через рік Юлія відкрила галерею сучасного портретного мистецтва. Її перша робота — автопортрет. І відвідувачі клялись: він іноді… моргає.

P.S.

Кажуть, на Львівщині є портрет, який може відповісти. Якщо дивитись чесно, без страху. Але не кожному це під силу. Бо іноді найстрашніше — сказати правду. Навіть якщо відповідь уже дивиться прямо на тебе.