Частина 2

Ранок видався складним і почався о четвертій годині дня. Прокинувшись після нічної гулянки, Андрій відчув моторошний головний біль упереміш із сильним різьбленням у шлунку. Тетяна вже сиділа на кухні з чашкою кави в руці і сигаретою в зубах, витріщаючись у телевізор, у якому по черговому колу крутили новорічні фільми:

— З Новим роком, коханий!... — знущально вимовила вона. — Що, голівка бо-бо?

"Ух і стерво! Жодного співчуття!"

— Угу... — промимрив він, випиваючи одним махом склянку води, — і животик бо-бо теж.

У роті все злиплося через учорашній перепій, мучила нестерпна спрага. Але навіть вода викликала неприємне відчуття в шлунку. Чортова виразка! Жодної хвилини спокою від неї немає... Каріков пройшов до коридору і дістав свої пігулки з кишені куртки. Повернувшись на кухню, почув:

— Ти за каблучку вчора з'ясував?

Господи! Як же з нею важко!

— Танечко, — підсів він до дружини на диванчик біля столу й обійняв за плечі, — людина прокидається першого січня після новорічної пиятики, з бодуна ... не встигла навіть до унітаза дійти, а ти їй допит влаштувала. Не по-людськи це якось, розумієш?

Андрій намагався напоумити норовливу дружину, але марність своїх спроб він відчув миттєво.

— А мені плювати на твій бодун! — обурилася Тетяна. — Ти обіцяв каблучку? Так подавай обіцяне!

Ух і гадюка, все перекрутила з ніг на голову.

Каріков прибрав руку з її плечей і дістав сигарету:

— Ну, по-перше, я нічого тобі не обіцяв... — він підніс запальничку, затягнувся і з насолодою вдихнув ароматний нікотиновий дим. — А по-друге...

Не встиг він договорити, як дружина виплеснула залишки теплої кави йому в обличчя.

— Ти це... остереглася б. Татуся твого немає тепер поруч, захистити тебе нікому... — серйозно попередив він, витираючи обличчя кухонним рушником не першої свіжості.

Тетяна прикусила губу, згадавши, що тепер козиряти нічим. І як угородило батька так влипнути?! З його-то досвідом і зв'язками...

Каріков був незлобивим чоловіком, ніколи не кричав, не лаявся і вже тим паче не підіймав на дружину руку... у всякому разі, перший... хіба що тільки для того, щоб захиститися від її нападів. Але зараз Тетяна відчувала, що перегнула палицю.

— Але Андрію... ми ж говорили... ти обіцяв дізнатися, де ïï купили... — уже зовсім іншим тоном заговорила дружина.

— І дізнався. Вовка викупив ïï у знайомого скупника в ломбарді, — збрехав він, щоб остаточно закрити це питання.

— От чорт! — вилаялася Тетяна і підтягнула ноги на диван, обійнявши коліна, — а мені так хотілося такої ж... але з діамантом, зрозуміло.

— Так піди й замов у ювеліра, — порадив чоловік, — теж мені, проблема!

— Ювеліру платити треба, Андрійку... і за камінчик теж! — заперечила вона, — а Зінці він дістався безплатно, у подарунок.

— Можна подумати, що Вовка його задарма взяв... — усміхнувся Каріков.

— Ну так це ж ті гроші, які не потрібно діставати з-під матраца! — заперечила дружина.

— Господи, Танько, тебе тільки гроші турбують у цьому світі! — вигукнув роздратований чоловік.

— Зовсім ні, Андрійку, гроші якраз мене заспокоюють! — заявила вона.

Каріков сперся руками на кухонний стіл і нахилився до дружини:

— Скажи, невже тобі мало? Ми й так найбагатші з наших друзів.

— Грошей багато не буває, — наставницьки зауважила вона.

— І коли ти вже наїсися?! — риторично запитав він і вийшов із кухні.

— Ніколи! — долинуло до його слуху навздогін.

Андрій укотре зрозумів, що їхні стосунки давно зайшли в емоційний глухий кут. Ні розуміння, ні ніжності, а вже тим паче пристрасті в них і взагалі не було. Пора закінчувати з цим цирком. Він уже давно подумував про розлучення з Тетяною, але все відтягував, не наважуючись заподіяти страждання дитині. А йти було куди...

Каріков ліг назад у ліжко, заплющив очі, чекаючи на дію пігулки, і уявив собі Христину... Думки набули приємного відтінку, і солодкий смак спогадів зігрів йому душу.

Ні для кого не секрет, що коли в чоловіка з'являються гроші, то з'являються і коханки. Це неминучий процес, усі через нього проходять, без винятку. Тут усе, як говориться в старій єврейській мудрості: «Не шукайте жінок, шукайте гроші. Будуть гроші — жінки самі знайдуться!»

Не в брову, а в око сказано! Красуні всіх мастей і вікових груп злітаються на бабло, як мухи на мед. Ця доля не оминула і Карікова. Однак з часом, наївшись всіляких блондинок і брюнеток, він став більш розбірливим у стосунках. Одна корислива стерва вже у нього була, мало того, жила з ним під одним дахом.

Якось вони з компаньйоном замовили фотосесію для реклами шкіряної продукції свого бренду. Професійна знімальна група прибула на фотографування зі своїми довгоногими моделями. Якщо раніше Андрій з Костиком влаштовували рекламу щойно зшитих новинок виключно з фотографіями своїх дружин і дружин знайомих, то тепер ситуація докорінно змінилася. Бізнес набрав обертів і вийшов на новий рівень, що вимагало серйозного підходу до рекламування асортименту. Було вирішено розмістити відеоролик на телебаченні й розвісити по місту бігборди із зображенням красунь у шкіряних дублянках на хутрі за останньою модою того часу.

Тут-бо на зйомках Андрій і зустрів Христину. Мила дівчина виявилася студенткою, яка підробляла фотомоделлю. На відміну від звичайного контингенту того кола жінок, вона виявилася цілком порядною, цілеспрямованою особистістю, яка намагалася закінчити юридичний інститут. Але найголовніше, що привабило в ній Карікова, — це м'якість характеру і сердечність, чого й близько не було у його Тетяни. Так розпочалися їхні стосунки, які переросли в серйозну прихильність, а згодом у кохання.

Спочатку Христина цуралася одруженого бізнесмена, вважаючи його невідповідною парою. Вона всіляко уникала його пильної уваги, іноді не виходячи з будівлі інституту годинами, знаючи, що він чекає її внизу біля входу. Але весела вдача Андрія і наполегливі залицяння з часом зломили її опір.