7 Дерек Блейк

Дорогою в управління я вирішив заїхти додому до Корделії Фокс, щоб підвезти її на роботу.

Зупинившись біля вхідних дверей її будинку, я помітив зелену цукерку у формі жаби.

Саме такі м'ятні цукерки постійно їв той пришелепкуватий тюхтій, з яким відьмочка товаришувала в академії.

Не дивлячись на те, що Джеймс Ворен у всьому поступався Корделії Фокс,  він зайняв високу посаду королівського зіллєвара.

Звісно, що йому в цьому допомогли його аристократичне походження, зв'язки сім'ї і сама Корделія, яка постійно давала йому поради по роботі.

Мене завжди бісило те, що цей йолоп крутився довкола Фокс, викоритовуючи її, а вона вважала його своїм другом.

Схоже, що і сьогодні Джеймс Ворен припхався до відьмочки за якоюсь порадою. Скориставшись закляттям, я безшумно відчинив вхідні двері і увійшов в дім до Фокс.

Прислухавшись, я почув голоси на кухні. Я вже не раз бував в цьому домі, хоч  Корделія Фокс про це і не здогадувалась.

Вперше це сталося, коли я тільки почав працювати в управлінні магічного правопорядку.

Я тоді дізнався про те, що у Корделіїї мали провести обшук в лабораторій, бо отримали якусь анонімку.

Знаючи Фокс, я був впевнений у тому, що у неї там точно знайдеться щось заборонене і тоді відьма втратить ліцензію зіллєвара.

Тієї ночі я таємно  потрапив до неї в дім і навів лад в її лабораторії. Якби хтось про це дізнався, то моя кар'єра в управлінні полетіла б коту під хвіст, але я все одно ризикнув.

У мене в житті був вибір, бо я народився в багатій, аристократичній сім'ї. Я взагалі міг нічим не займатись і жити у своє задоволення.

А для Корделії Фокс зіллєваріння було головним в її житті. Без цього б вона пропала б або перейшла б на темну сторону і стала б злочинницею, що було б більш ймовірним.

Потім було ще кілька випадків, коли я був змушений  втрутитися, тому я встиг чудово вивчити що і де знаходилося в домі у відьмочки.

Скориставшись закляттями невидимості  і безшумності, я дістався до спальні відьми. Я порозкидав постіль на ліжку і швиденько поскидав із себе одяг, розкидаючи його довкола на підлозі.

У ванну кімнату можна було потрапити із спальні. Цим я і скористався. Обгорнувшись рушником, я намочив волосся і обличчя і трохи груди, щоб вдати ніби я щойно приймав душ.

Треба було бачити обличчя Корделії і Джеймса, коли я з'явився на кухні. Я чув, як цей бовдур накинувся на Фокс, бо вона почала працювати зі мною і з'явився дуже вчасно, щоб втрутитись.

Бідолашна відьмочка сиділа так тихо, наче проковтнула язика і тільки шоковано витріщалась на мене.

Такою розгубленою я бачив її вперше. Я дуже сподівався на те, що моя невеличка витівка поставить жирний хрест на дружбі Фокс з тим гівнюком, що причепився до неї наче п'явка.