Розділ 9

Скільки разів треба помилитися, щоб нарешті віднайти щастя? Якщо ви зараз подумали про кохання, то Ніна мала на увазі зовсім інше. Рецепт лаймового капкейку вперто не хотів бути ідеальним. А яке було б щастя нарешті поставити на вітрину приємне поєднання солодкого тіста з кисленьким кремом. Однак, капкейк вперто не хотів опинитися поміж інших десертів, йому було зручно на кухні посеред немитих тарілок та в рядок виставлених джемів. На мить Ніні навіть здалося, що проблема не в самому десерті, а в ній. Що, як ці душевні перипетії негативно впливають на роботу? Її бабуся говорила, що тісто все відчуває. І хоча Ніна притримувалася не тільки бабусиних порад, а й чіткого рецепту, іншого пояснення знайти не могла.

Але дозволити своєму невдалому особистому життю впливати на її роботу дівчина не могла. Краєм ока глянула у залу повну відвідувачів — заспокоїлася. Аби все було так погано вони б тут не сиділи. Певно, треба просто відкласти цю затію, адже якщо три партії не вдалися, то марно сподіватися на диво четвертої не варто.

Ніна сховала залишки лайму до холодильника і грюкнувши дверцятами раптом опинилася в чорній хмарі з …

—  Пчхи.

З…

—  Пчхи.

Дихати різко стало важко, в носі лоскотало, пекло, але нічого зробити з тим Ніна не могла, окрім, як вкотре пчхикнути зігнувшись навпіл. Відкривши очі Ніна помітила пакетик з під чорного перцю, що вочевидь лежав на холодильнику. Холодильник стояв не рівно, через недоліки кривої підлоги. Різкі рухи, такі як грюкання дверцятами, зайвий раз розхитували і без того не стійку конструкцію, тому Ніна верх холодильника нічого не клала. А ось Наталка… Наталка могла. Постійно в поспіху закине на верх, все що погано лежить, вже скільки разів Ніна прохала її класти все на свої місця.  

—  Пчхи.

Це ж правда неважко. А тепер маємо десерти з трішки кислинкою і трішки перчинкою. 

—  Пчхи.

Ніна на силу відшукала шлях до води, щоб вмити лице. А після визирнула до зали в намірах дати напарниці прочуханки.

—  Пчхи, Наталко, я ж тебе просила…

Та замість Наталки її чекав сюрприз. 

—  А ви, я бачу, знову хворієте.

Вже кого, а сімейника, тобто Олексія Романовича Ніна не сподівалася тут побачити.

—  Чи все знову не так, як здається? —  той хитро примружив очі.

Ніна готова була поклястися, що він мав такий вигляд, ніби зараз  дістане зі свого портмоне стетоскоп і притисне до її грудей в пошуках зайвих шумів. Але з підозрілого почує хіба шаленне калатання її серця. Чого б це?

Востаннє вони бачилися тиждень тому, Олексій Романович приходив забрати торт і на цьому їх шляхи розійшлися. Або ж Ніні так здавалося.

—  Як вам торт? Сподобався? —  спробувала змінити тему Ніна, куди ж поділася Наталка?

—  Чудовий. Власне забіг подякувати. 

Олексій Романович поклав на прилавок букет з рожевих лілій, змусивши Ніна ще більше зашарітися. 

—  Не варто було.

Лілії вона не любила, але від квітів не відмовляються, вони милують око, дарують гарний настрій самотніми вечорами. Власне це все на що вона може розраховувати. 

—  Наступного разу можете просто придбати ще тістечок в знак вдячності. 

Ніна дістала з під столу вазу, набрала на кухні води і повернулася. Букет поставила прямо біля вітрини, щоб гарний настрій був не лише у неї, а і у всіх відвідувачів. 

—  Може не будемо чекати наступного разу і сходимо повечеряємо сьогодні? 

—  А як же ваші діти?

Олексій Романович застиг в нерозумінні. Ніна іншого і не очікувала. Варто у чоловіка спитати про очевидне, як жодних відповідей не знаходиться. 

—  Які ще діти? —  врешті видав сімейник.

А він не здається, шкода, що настрою грати в ігри у Ніни не було. 

—  Ну ви ж для доньки торт замовляли?

—  Для племінниці, —  виправив Ніну Олексій Романович.

А це вже цікаво. 

—  То як щодо вечері?

—  Закінчую о восьмій.

—  То я заїду?

Ніна кивнула. Олексій Романович зник за дверима, а Ніна прийнялася поправляти лілії. Хто власне сказав, що це не її улюблені квіти? Такий аромат від них, аж п’янить. Тут і Наталка звідкись взялася. Та вже що з неї взяти. Про той інцидент в перцем Ніна і думати забула. Як говорять, все що не робиться, те на краще. Скоріше б вже вечір.