~12~

Небезпечна та влада, коли з нею совість у сварці 

© Вільям Шекспір

10 років тому 

Атмосфера небезпеки витає у повітрі, коли над Атлантидою стелиться тінь зради.

Палац князів Атлантиди всім видається безпечною фортецею, але під його куполом вже давно криється лихий підступ. 

Хто б міг подумати, що у самому серці боротьби за владу стоїть рідний дядько Ділана, який за будь-яку ціну бажає втриматись на престолі.

Мужній і впливовий, він завжди виглядав надійною опорою, але чомусь його стихійна пристрасть і гострий розум тепер зосереджені на узурпації влади. Статусу намісника йому виявилось замало.

Наче підводна змія серед заростей водоростей, він повільно заплутував інтригами, придушуючи будь-який опір міністрів і владної системи. Якби ж Ділан знав раніше, якого змія пригрів на грудях його батько!

***

Все почалося дуже давно.

За давнім законом атлантів вважалося, що зв'язок братів і сестер незиблимий. Саме тому за традицією усіх дітей однієї сім'ї називали з однакової літери. 

Так, у правлячій сім'ї з'явилися три сини: старший Далай і близнюки - Даніз і Діл.

Далай був старшим аж на 10 років, характеризувався сильним і жорстким характером, мав хист до військової справи і тому, досягши повноліття, сам пішов у армію. Там же швидко доріс до генерала. 

Даніз і Діл залишилися коло батьків. Хоч вони і були близнюками, але надто різними за характерами. 

Даніз, як і старший брат, любив зброю, спорт, тренування. Жив воїнською славою і завжди перемагав брата під час боїв на мечах. 

Діл був більш ніжним, він годинами просиджував у палацовій бібліотеці. Цінив науку більше за військову справу. Тому Даніз завжди вважав, що у них з Ділом все не так, як у звичайних близнюків. І той зв'язок, про який твердять усі навколо - казка.

І ось настав час військової ради, яку зазвичай збирали з нагальних питань. Зібралися усі міністри і генерали. 

За традицією принци-атланти на рівні з королем брали участь у цьому зборищі з шістнадцяти років. Тож це було вперше для близнюків.

Генерали довго сперечалися. 

Предметом їхньої суперечки стало урвище, що утворилося коло столиці і, в глибині якого жили невідомі чудовиська, що полювали на атлантів. Ніхто ще не повертався звідти живим. Навіть військові, які охороняли столицю інколи пропадали там.

Один з міністрів запропонував послати туди спецзагін, який мав би розібратися з цією проблемою. Цей загін визвався повести найстарший з княжих синів - генерал Далай. Усі атланти були за, окрім молодого Діла. 

Діл пропонував інший вихід. 

Його рішенням було послати пошукове закляття, яке він вичитав у фоліантах бібліотеки, щоб засняти те, що було в глибині цього урвища. Він був впевнений, що тільки після цього можна збирати людей і шукати способи винищити хижаків, які живуть на його дні.

Близнюк Даніз висміяв його на очах у всіх, говорячи, що брат зовсім не смислить нічого в військовій справі і його рішення є не більше, ніж боягузництво. 

Але Діл стояв на своєму. Навіть коли зборище закінчилося, він не змінив своєї думки і просив брата Далая не йти у цей похід. 

Далай засумнівався.

І наступного ранку вирішив піти до батька з пропозицією відкласти операцію і спочатку спробувати спосіб Діла. На шляху він зустрів Даніза, який посміявся з сумнівів старшого брата. 

Так, Далай не дійшов до кабінету батька і скоро загинув у поході.

Після цього проблему вирішили способом Діла. Як виявилось, у тій прірві поселились кракени, що мігрували з Тихого океану. Там навіть були кладки їхніх яєць. 

Перемогти таку кількість чудовиськ було вкрай складно, тому поверхню прірви за допомогою магії просто замурували наглухо. Але життя Далая було не повернути.

Траур по кронпринцу і винятково талановитому генералу тривав дуже довго. Більше чотирьох років. Трагедія повалила здоров'я їх матері, яка скоро пішла з життя вслід за сином.

Близнюк Даніз зізнався сім'ї, що відчуває власну провину, тому по стопах Далая пішов в армію і скоро зайняв місце свого старшого брата. Кронпринцем мав стати саме він за правом першонародженого, але зненацька батько призначив своїм наступником Діла.

За заповітом, після смерті князя Діл став королем Атлантиди, а Данізу були надані землі в Південних морях.

Йшли роки. Діл оженився і у нього народився син. Жаль, що князь у цей час був у поході. І ось дитині ще не було і декілька днів, коли Діл, що повертався додому, аби привітати дружину з народженням сина, був підступно вбитий разом зі своєю свитою.

В темницю був кинутий міністр, якого визнали винним у смерті монарха. А безутішна вдова взяла правління на себе. Вона назвала сина созвучним іменем з ім'ям його батька. Ділан. 

Проте, на жаль, вона також не прожила довго, згорівши від невідомої хвороби. Десятилітній Ділан став круглою сиротою.