Вступ

Про що це оповідання, вірніше… п’єса? Претензійно та фантасмагорично… Про коронавірус. І не тільки. Тут хроніка. Присутня фантазія. І подекуди завуальовано використано пряму мову певних політиків… 

Але скільки б не було у цій сучасній п’єсі здогадок, припущень та версій. Про підступні діяльності кантор номер 1, 2 та 3. Найголовніший висновок – Земля. Земля? Так. Бо це живий організм… Котрий має свідомість. Ви сумніваєтеся та не вірите… Чи правильно робите? Адже дивні віруси та бактерії, котрі лазять по наших нігтях також не вірять, що нігті є розумними. А коли вони тупають по нашій чуприні чи шкірі не вірять, що ці красиві локони та рівчакувата шкіра мають знання. А тому… чому ви маєте вірити, що ґрунт у котрий саджаєте квіти є розумним? Невже ви розумніші за віруси та бактерії? Розумніші. Тоді може вловлюєте, що врожайний ґрунт планети - це той самий бруд, котрий є під вашими нігтями… котрий ви змиваєте із себе - він є однією із ланок розумної системи. Планета Земля є свідомою. Своєрідною, неповторною. Аналізуючою та даючою. Із інформаційного поля якої ми отримуймо багато чого - навіть деякі свої емоції та думки… і схильності. 

Отож… понад століття тому під час першої світової розтрощі появилась «іспанка» - вірус, котрий забрав понад 50 мільйонів життів. В основному помирали молоді люди, чоловічої статі. Чому помирали? Можливо тому, що вони народжувались для того, щоб воювати? Може забагато було воїнів на той час? Тепер же вірус-19 забирає в основному старше покоління. Преса ряснить повідомленнями про нову світову епідемію, пандемію… Країни закривають свої кордони. А що якщо Земля вирішила, що їй нині потрібніші молоді люди? Адже, вони тепер інші…  

Так… про що ж мова у цьому творі? Про кантори. Світові. Найголовніші. Які у світлі протистояння… Часом не тільки заради власного панування… Рушійними силами яких є гордість, зневага… Проповідуючи на словах прихильність до релігії, на ділі нехтують основоположними релігійними настановами. Користуються “законом джунглів” – правом сильнішого. Для таких, заради перемоги, будь-які методи дієві… У тому числі вірусні, бактеріологічні. Як послабити противника? Тільки відкритою війною? Це методи давніх часів. Є тепер інтернет – це ще один вид зброї. Інформаційної. Тут мечем є лукавство, обман, фальш…Є лабораторії…. Що там у нас на порядку денному у секретній бак-вірус-лабораторії? Хто комусь вже щось підсунув? Вір, що це не вони накаламутили… А! Так це ось ті у себе такі антисанітарні, тому… 

Отже, дійовими групами тут є чотири кантори.  
Позначимо їх буквами U, M, C, P. Що означають букви U, M, C здогадаєтесь самі під час читання, а Р – це Pipl, тобто Люди.  

Кожна дія відбувається за столом, де сидять четверо. Всі монологи вигадані автором. Окрім, як ви вже знаєте, завуальованих вкрапин прямої мови певних політиків, аби точніше передати дух та суть хроніки теперішніх неоднозначних подій. П’єса є припущеннями та здогадками.
Як кажуть там у них, на Московщині: Сказка – ложь, да в ней намек… – Казочка брехня, та в ній натяк для хлопчака… 
Чи як кажуть в Америці: You never know what is enough unless you know what is more than enough – Ви ніколи не знаєте, що вже досить, поки ви не дізнаєтеся, що вже більш ніж досить…  
Або як каже Китай: 大河靜靜地流淌 – Велика ріка тихо тече…