5 (2)

— Значить, вони за тобою шпигують, — сказав Яс, коли компанія, виловивши кота, що вирішив полювати на пташок, повернулася на дорогу і вирушила далі.

Янір, якому це було сказано, тільки плечима знизав.

— Не боїшся, що одного разу вночі ці шпигуни зберуться разом, підкрадуться, закатають тебе в килим і віднесуть до тата?

— Зараз місяць у силі, зараз мені немає сенсу чогось боятися, — сказав Янір.

Фламма, яка прислухалася до розмови, але вдавала, що милується квіточками і метеликами, напружилася, а потім видихнула, зрозумівши, що місяць, напевно, не тільки на легкість обороту перевертнів впливає. Фламма багато про них читала і тепер знала, що в повний місяць він відбувається і швидше, і з меншими витратами якоїсь внутрішньої енергії, яка є тільки у перевертнів.

— А коли він поменшає? — спитав Яс.

— А на тоді в мене є амулети, — сказав Янір.

— Хм, — озвався Яс.

— Сильні амулети, — додав Янір.

— А як у них сильні маги?

— А де вони їх візьмуть? У князівствах хороших магів не люблять, то камінням закидають, то в неврожайності проса звинувачують, то в кульгавості коня товстої купцевої дочки. Звідти навіть не дуже хороші, тільки і здатні трохи лікувати і виготовляти простенькі амулети, тікають за першої ж нагоди.

— А як наймуть? — спитав Яс.

Янір почухав потилицю, потім глянув на Роана і сказав:

— Знаєш, мені чомусь здається, що зв'язуватися з нами жоден розумний маг не ризикне. Купа ж студентів, нарешті позбавлених необхідності слідувати правилу незастосування сили дару поза школою. Відомий артефактор, здатний здивувати новинкою. Інші викладачі. Кікх-хей з незрозумілою штуковиною в оточенні воїнів. Загалом це треба дуже багато заплатити. А стільки вони не заплатять. Стільки грошей там зроду ні в кого не було.

— Хм, — видав недовірливий Яс, але відстав.

А Янір трохи подумав, порився в кишені і, знайшовши там серед дрібного мотлоху голяка, підібраного біля струмка, влучно запустив його в дерево, що самотньо росло неподалік дороги. Людина, яка сиділа там, ухилитися не змогла, охнула, але, на жаль, не впала.

— Ідіотизм, — сказав Янір, розуміючи, що чим далі, то більше не любить тата і рідне князівство. — Самовпевнені недоумки. Теж ще цінність. Самі своїх комарів у своїх заболочених лісах годуйте.

***

Містечко Міст було невеликим і галасливим. І на прибуття натовпу студентів там ніхто не звернув уваги — до містечка весь час хтось приїжджав, хтось виїжджав, а хтось, переночувавши, вранці продовжував шлях річкою, на березі якої виросло це містечко.

Із шинком студентам пощастило. Місць усередині приміщення, звичайно, вже не було, але біля корчми був великий майданчик, з натягнутим над ним тканинним навісом. А під навісом було достатньо місця та столів, щоб поїсти з усім комфортом. Тільки й залишилося розвісити по кутах амулети, що відлякують комарів.

— А спати ми будемо в наметах, — порадував Яс Фламму, яка їла куряче крильце і, коли дівчина подивилася на нього недовірливим поглядом, додав: — Звикай. Намети взагалі найкращі друзі практикантів.

Фламма перевела погляд на Роана, але він про щось розмовляв зі своїм братом-нелюдом і на неї зовсім не звертав уваги.

Довелося розпитувати Джульєтту, яка просто відмахнулася, запевнила, що в наметах, на надувних ліжках, спати набагато краще, ніж у стогу, а потім взагалі вирушила зі своїм Льєном дивитись на світлячків над річкою. Далися їм ці черв'яки, що світяться, коли тут така проблема. Адже пристойні дівчата спати в наметах не повинні. Пристойним дівчатам слід відстоювати свої права та шукати не менш пристойне житло десь у містечку.

Поки Фламма думала, кого б підговорити протестувати і шукати житло разом, бо одній було страшно, з корчми вивалилася компанія неголених мужиків і почала з шумом натягувати намети. Потім з'явилася ще одна компанія і ще одна. Намети множилися та виростали, як гриби після дощу.

Потім наїлися, а місцями і напилися, студенти і стали потрошити один з фургонів, в якому теж повинні були бути намети. Фламмі, всучили мотузки, наказавши тримати і не загубити, мало не впустили на ноги якісь палиці, зовсім не звертали уваги на спроби розповісти про будинки, чиї господарі напевно будуть не проти здати на ніч кілька кімнат, і взагалі ставилися, як до порожнього місця.

І Фламму це злило. Потроху, по краплі, але в результаті розлютило так, що вона жбурнула прокляті мотузки на землю і рішуче пішла шукати житло самостійно. Пристойні дівчата повинні спати в пристойних ліжках, а не на мішках, обмазаних смолою, щоб не випускали повітря, що лежать прямо на землі.

— Ви мені всі ще заздрити будете, — похмуро сказала Фламма, відійшовши від галасливого шинку і наметів. — Ви просто ледарі та скнари. А я знайду будинок і чудово висплюсь. А вранці вам доведеться мене шукати.

Фламма завмерла, уявивши, як вся ця компанія носиться по окрузі розшукуючи її. Задоволено заплющила очі, розплющила і рішуче пішла далі.

Так, а вона за цими пошуками спостерігатиме через вікно. І дозволить себе знайти лише Яніру. Він це обов'язково оцінить. Отак воно все й буде.

Над річкою літали світляки, десь надривно кричали коники та жаби. Хтось нетверезо співав. А Фламма зупинилася, зрозумівши, що вже деякий час іде по набережній, замість того, щоб заглибитись у містечко та знайти нарешті собі кімнату.

Дівчина озирнулася і рішуче пішла до першої вулиці, що трапилася. Щоправда, далеко нею вона не зайшла, вуличка була вузька, брудна і там чимось смерділо. Ночувати там Фламмі хотілося ще менше, ніж у наметі.

Друга вуличка виявилася ширшою, але такою ж брудною і смердючою. Щоправда, смерділо цього разу їжею, що підгоріла.

— Неправильне місто, якесь, — пробурмотіла дівчина, знову виходячи на набережну.

Третьою вуличкою Фламма зайшла досить далеко і навіть двічі постукала в чиїсь ворота, але нічого крім несамовитого гавкоту псів не добилася.