Ця книга почалась не як книга.
Вона почалась як спроба зрозуміти, чому люди закриті. Чому 36 розмов — і нічого. Чому хтось каже так і не приходить. Чому криза не стає мотивацією. Чому самотність — норма.
Я шукав відповідь через персонажа. Гаро — боєць, який вирішив будувати інакше. Не через силу — через відчинені двері. Поки я писав його — він писав мене.
Ця книга — про місце, де люди говорять те, що думають. Про те, як таке місце виникає. І про те, що відбувається з людьми, які наважуються зайти.
Пролог — це два місяці до. Те, що зазвичай не показують.
Решта — це те, що відбулось після.
Антон Парф
Осієк, 2026