Глава 22 (XІІ)

Басура. Я прогулювалась по палаці зі своїми служницями. Проходила мимо покоїв Маджида, як раптом почула звідти голоси. Підійшовши ближче, я прислухалася

“-Я просто не хочу щоб ти була як Басура, закинула наших дітей. Я боюсь цього

-Басура не кидала ваших дітей. Вона просто намагалася втримати тебе коло неї. Як жінку її можна зрозуміти. Ти покинув її відразу після пологів третьої принцеси, знайшов їй заміну, і більше її до себе не кликав. Вона як жінка намагалася повернути твою прихильність. Трохи не так як слід було. Так, в гонці за твоєю прихильністю вона забула про дітей. Та я впевнена, це все вона робила заради них. Вона любить тебе, не любила б, пальцем не поворухнула заради повернення твоєї прихильності. Всьому можна знайти причину, якщо добре подумати над цим”

Саме це я почула. Почувши це, в мені немов щось перевернулося. На мій захист встала жінка, яку я стільки часу ненавиділа. Від якої я мрію позбутися. Яка вкрала мого коханого. Вона встала на мій захист! Невже вона ані краплі не злиться на мене за наклеп? Ці іновірки такі дивні. Що ж, виходить ця Кадбану не така й вже погана, як мені здається. Можливо її слід пізнати краще, подружитися? Якщо я зуміла знайти спільну мову з запальничкою Хаялою, і сірою мишкою Шахназ, то невже не знайду мову з вулканом Кадбану? Можливо я дарма намагаюся налаштувати своїх доньок проти неї і її дітей. Мені так боляче було коли Маджид назвав її своєю дружиною. Так боляче було коли вона завагітніла від нього. Так боляче було, коли весь палац заговорив про ймовірну зміну Головної Емірши. Ця жінка увійшла в наше життя немов ураган. Втім, не слід забувати якими зусиллями вона намагалася врятувати нашу Мансі від небажаного шлюбу. Вона навіть за мене просила, коли була загроза мого переїзду в Старий Палац. Ця жінка досить дивна. Мої доньки відкрито зневажають її, а вона спокійно до цього ставиться, не гнівається, не намагається їх відчитати. Не дарма Валіде нею пишається. Що ж, здається мені пора по іншому поглянути на цю жінку. Як не як, вона моя сестра. Ми жінки одного чоловіка, ми матері дітей від одного чоловіка, для чого нам щось ділити? Прийде час, і мені ймовірно знадобиться її допомога, підтримка. Після заміжжя дівчат, я залишуся одна. Звісно біля мене завжди будут Хаяла і Шахназ, їх теж доведеться підтримувати, коли їх доньки вийдуть заміж. Всевишній, прости мене! Я була такою дурепою!

Лариса. Після розмови з Маджидом, мною несподівано стала цікавитись Басура. Чуть згодом Друга Емірша пояснила, раптову зацікавленість. Виявляється вона чула кінець моєї з Маджидом розмову, де я захищала свою “сестру”. Матір Старших Принцес після почутого, вирішила перестати зі мною ворогувати, і спробувати подружитись. Спершу для мене це було підозріло, згодом я заспокоїлась. Басура, дійсно хотіла спробувати знайти зі мною спільну мову. Побачивши що їх матір перестала проявляти до мене негатив, мною зацікавились її Принцеси, молодші, старша Мансі, все ще дивилася на мене вовком. В одній з розмові з Басурою, жінка пояснила, чому стільки часу не приділяла своїм донькам, вона весь цей час намагалася повернути прихильність Маджида. Емірша страшенно боялася, аби через втрату прихильності Еміра до себе, не поплатилися її доньки. На жаль в Турані практикують раннє одруження дітей. Тож Басура, як любляча матір, намагалася недоступити цього за будь якою ціною. На жаль їй для цього довелося пожертвувати своєю увагою до дітей. Тому її доньки стільки часу не відчували материнської любові. Басура, так захопилася поверненням прихильності, що забула про існування своїх принцес. Точніше, про їх існування вона пам'ятала, забула про те що ніякі служниці не зможуть замінити справжню матір. Вдобавок Емірша нарешті зрозуміла, що Маджид на жаль не буде її любити так як любив колись. Уви, кохання нерідко закінчується. Дарма кажуть “Кохання вічне”. Воно не вічне, анітрохи, просто для кожної пари, воно має свій термін. В когось воно закінчується через рік, в когось через п'ять, а в когось через двадцять років. Вічне кохання можливо є, тільки таке щастя випадає не для кожної пари. А ще Басура вирішила допомогти мені в приготуванні до пологів. Вона як тричі “молода” мама, набила на цьому руку. Ви здивуєтесь, та Басура в свій час допомогла вагітній Шахназ. Виявляється у Шахназ були складнощі під час вагітності, навіть був ризик викидня, ось чому Четверта Емірша зараз так трясеться над своєю донькою. Хоч Сона давно виросла з “болячок”, які докучали їй дворічного віку. Шахназ все ще не відпускає доньку від себе, за що її не раз сварили старші “сестри” і Валіде. Коли Анаханим дізналася що Басура подружилася зі мною, була приємно здивована. Їх жіноча компанія поповнилася новим членом, тобто мною

***

Розмовляли ми з ним під час вечері в його покоях

-Чув ти стала багато спілкуватися з Басурою. Я вражений. Не очікував від неї цього

-Я сама не очікувала від неї цього. Басура, чула нашу розмову, про неї. Вона вирішила більше не ділити зі мною тебе. Ти все одно наш спільний чоловік. Тим паче, вона зрозуміла що ти її більше не любиш так як колись. Тож вона з цим вирішила змиритись

Маджид на мить завмер, перестав їсти. Важко зітхнувши, промовив -Я любив Басуру, вона допомогла мені впоратись з моїм трауром за Хатірою і Ількіном. Я відчуваю перед Басурою провину. Якби я не переключився з неї на Хаялу, відразу після пологів. Я ж навіть не відразу поглянув на наших з нею доньок, особливо на Наіру. Про близнючок і Сону взагалі мовчу. Я марив сином, доньки мене не цікавили, як більшість чоловіків. В тому що Басура стільки років не доглядала за нашими доньками частично моя провина

-Не вини себе Маджиде, “зробленого не повернеш”. Басура поплатилася за свій склероз про доньок. Ти теж поплатився за холод до жінок. Забудь і відпусти це -з посмішкою мовила, через мить добавила -Надіюсь, зі мною такого не буде? Якщо я народжу доньок..