Глава 17 (XVII)

День 100+. Вилаят. Палац. Кабінет Маджида. Моєї аудієнції несподівано попросив один з радників Палати. Не відриваючи очей від кипи документів, впустив чоловіка

-Емір Маджид, прошу вибачення за мій несподіваний прихід, це дуже важливо!

З під лоба подивився на чоловіка. І мене здивував його вигляд. Захеканий, стривожений, навіть дещо наляканий -Що з вами? Ви виглядає так, наче за вами бігла ціла армія

-Краще б армія, ніж таке! -вилаявся чоловік, і миттю вибачився за це -Емір Маджид. Я тільки що дізнався. В Палаці Голови Старійшин Сардар, зібралося численна кількість членів вашого роду!

-І що? Теж мені новина року -хмикнув -Можливо заручини, чи весілля, чи не дай Всевишній, хтось помер. На такі події прийнято збиратися всім родом

-На жаль ні весілля, ні заручини, ні похорон не є причиною такого великого зібрання

Ці слова неабияк мене здивували -Якщо жодна мною вказана причина не підходить, тоді що змусило їх зібратися у палаці голови? -остаточно зосередив свою увагу на чоловікові

-Не повірите. Та ця причина “ВИ”! Так-так, не дивуйтеся! Я на жаль не все знаю. Кажу те що почув від інших. Голова Старійшин, зібрав всіх членів вашого роду, для того аби поговорити щодо майбутнього Вилаяту. Жителі Вилаяту, починають втрачати терпіння. Вони обурені тим що замість того щоб народжувати дітей, ваша нова дружина вийшла на роботу. Ваша дружина сама сказала про відсутність дітей в день коли влаштувалась в Школу. Батьки цих дітей мовчать, незважаючи на їх невдоволення. Ніхто не хоче псувати з вами стосунки, ніхто не хоче накликати на себе ваш гнів за свою скаргу. Втім, найсміливіші вже написали скаргу на вас в секретаріат Шейха. Всі вони просять Шейха, вплинути на вас. Ваші піддані вважають, що ви остаточно змирилися з відсутністю Спадкоємця, і тому ви перестали прикладати зусилля для його появи. Еміре, ви ж прекрасно розумієте, про що буде йти мова в Палаці Голови? Більшість з ваших родичів, вважає вас безплідним, і саме вони запропонують “змінити правителя”

Уважно вислухавши радника, я зламав напополам олівець котрий досі тримаю в руці

-Що ж, це варто було очікувати. Рано чи пізно це питання підняли б. Дурень я! Моя провина! Піддався на її вмовляння! Не здивуюсь якщо люди насміхаються наді мною!

-Еміре, зараз не час себе картати за те, що сталося. Вам потрібно щось робити! Ймовірно зібрання в Палаці Голови все ще йде, ви повинні поїхати туди!

Ні я, ні радник не звернули увагу на те що, його слова були в наказному тоні. Не гаючи часу, я з Атмаджою на машині поїхали в місто де жив Голова Старійшин мого роду

За кілька годин до цього. Палац Голови Старійшин Сардар. У великій розкішній залі, сьогодні зібралася чимала кількість людей. Їх точну кількість ніхто не міг сказати, навіть церемонімейстери, котрі безупинно протягом двох годин оголошували про приїзд нового гостя. Причина їх приїзду: ні заручини, ні весілля, ні похорон. Зібралися вони не просто так, не для звичайного спілкування. Зібралися вони для прийняття важливого рішення, від якого залежить не лише доля однієї людини, але й майбутнє всіх інших людей

-Ну що ж -протяжно мовив чоловік поважного віку, сидячи на троноподібному кріслі- Можливо не всі члені Сардар, сьогодні зібралися. Та чекати ми більше не можемо. Ті, хто сьогодні не зміг приїхати, в письмовому вигляді отримає наше рішення -поглядом обвів всіх присутніх -Перш ніж почати, хочу подякувати всіх присутніх. Дякую за те, що змогли приїхати сьогодні -низьким кивком голови “подякував” людям -Зібралися ми сьогодні не просто так. Я б волів зустрітися з вами заради спілкування, та зараз це неможливо, враховуючи важливість цієї зустрічі. А причина цієї зустрічі така: Ми як Старійшини і члені одного роду, повинні втрутитись в цю ситуацію, інакше можуть виникнути великі неприємності -Голова Старійшин старанно карбував кожне слово, намагаючись привернути до себе увагу кожного присутнього чоловіка -Більшість з вас, особисто знає, чи хоча б чув про Маджида Сардара, Еміра Вилаяту. Ймовірно ви також в курсі про відсутність синів у Маджида. Замість синів у нього шість доньок, дві з них вже заручені. Найстарша донька з сином Екс-Еміра Жамбилу, Орхана Уруза, друга донька за старшинством з онуком Еміра Ефрат, Газінура Сейда. “Нещодавно” Маджид взяв за законну дружину, колишню іновірку. У нашого родича, Маджида, перед цим було чотири дружини, проте ні одна з них так і не народила йому сина. Маємо надію на П'яту дружину. Втім, і вона не спішить народжувати. Натомість, ця іновірка з дозволу Великого Шейха вийшла на роботу! -на цих словах поміж чоловіків пройшовся невдоволений гомін -Жителі Вилаяту починають втрачати терпіння. За десять років свого правління, Маджид, так і не спромігся зачати сина! Його перший і поки що єдиний син, нехай земля йому буде пухом, помер в ранньому віці. Чи то Всевишній карає його, за невідомі нам гріхи, чи то Доля така жорстока до нього, точну причину ми ніколи не дізнаємося. Тож перейдемо до справи

Глибоко вдихнувши, чоловік розповів. Що до нього вчора вечером без попередження з Вилаяту приїхав один з радників Палати Маджида. Стривожений чоловік, повідав Голові, про невдоволенність жителів Вилаяту, щодо відсутності Спадкоємця Маджида. Йде одинадцятий рік правління Маджида, а він досі немає Принца, якому в майбутньому передасть правління Вилаятом

-“Я дуже хвилююся за долю Вилаяту. Емір Маджид Сардар, начебто змирився з відсутністю Спадкоємця, він навіть не поспішає зі зачаттям сина зі своєю П'ятою дружиною! А людям це не подобається. Вони втомилися чекати. Їх хвилює подальша доля їхнього рідного міста! Не дай Всевишній, Емір Маджид, несподівано відійде у вічність, хто візьме в свої руки правління містом? Навколо нього одні жінки! Валіде, Емірши, Принцеси! Люди не просять від Еміра мати сто синів, їх задовільність навіть один-єдиний Принц! Люди не відчувають себе в безпеці. Протягом кількох літ, Вилаятом правила сім'я Маджида. Батько, дід, прадід, і прапра..діди. Невже це правління закінчиться на Маджидові? Ніхто не бажає зла Маджиду, всі вони моляться за його довге життя, Всевишньому! Вельмишановний Старійшина, я від імені всіх радників Палати, просимо вас втрутитись в цю ситуацію. Так продовжуватись більше не може! Дехто з жителів вже не раз написав скаргу на Маджида, Шейху Догукану. Повелитель, поки що мовчить, не поспішає з рішенням, та довго мовчати він також не може. Піддані не зрозуміють його довгої мовчанки, вони перестануть його поважати, якщо він не прийме якесь рішення щодо Маджида. Ми, радники, просимо вас, як Найстарших членів Сардар, як Старійшин вашого роду втрутитись в цю справу раніше, аніж у Шейха увірветься терпець. Повелитель, може прийняти будь яке рішення, з яким нам доведеться змиритись, яким би воно не було!” -з цими словами до Голови, звернувся радник