Глава 7 (VII)

Валіде. Ларису я залишила в спокої. Дівчині потрібно побути наодинці. Мені чудом вдалося вмовити її не поспішати з поверненням додому. Я повинна обговорити ситуацію з Маджидом. Повернувся він додому, через пару годин. Не встиг він зайти в свої покої, як за ним увійшла я. Племінник саме знімав з себе дорогий кафтан

-Валіде? Ви як відчували. Я хотів переодягнутись і завітати до вас. Ви випередили мене

-Вибач Маджиде, я розумію, що ти втомився і тобі хочеться відпочити. Але ця розмова не терпить відкладань. Тож я відразу перейду до справи. Що відбулося між вами на святкуванні? Лариса мені толком нічого не розповіла. Тільки огризалась, і без зупинки на тебе скаржилася -я навмисно почала розмову саме так. Я добре знаю племінника, а він часто любив свою провину на когось іншого звалити

-Лариса ледь торжество не зіпсувала! Мало того вмішалась в розмову чужої сім'ї, так ще проявила неповагу до чужого чоловіка і Господаря палацу! Я не знав куди себе діти в цей момент! Так ще всім стало відомо що Лариса іновірка-іноземка! Всевишній!

-Ледь не зіпсувала? О, Всевишній! Що сталося? Я ні за що в це не повірю!

Племінник роздягнувся до пояса, не соромлячись мене. Та і чого соромитись? В дитинстві голим я його бачила багато раз, да і дорослим нерідко застукувала його в ліжку з наложницею. Та все ж, Маджид не наважився знімати при мені свої штани, тому зайшов за ширму -Лариса, вирішила заступитися за якусь жінку, яку розуму вчив її чоловік! Спершу вони вступили в словесну перепалку, а потім він мало не вдарив її. Так Лариса, відкрито погрожувала йому, що вдарить, якщо він насмілиться її торкнутись! -поки що Маджид розповідав словами Лариси -А потім взяла і пішла, вийшла з залу! Я побіг за нею, вмовляв вибачитись, вона мене послала і поїхала додому. Мені довелося самому вибачатись і червоніти перед гостями і Господарем палацу! -зі злістю кинув свої штани на крісло. Тільки зараз я помітила на кріслі хімар аміру Лариси. Тут я згадала, Лариса, в ході розповіді, сказала що кинула тканину в Маджида -Вона зараз в себе, в покоях!?

-Так, вона зараз в себе. Але її краще зараз не турбувати. Маджид, а що робив ти, коли Лариса сперечалась з цим чоловіком? Чому ти не вмішався в розмову? Не зупинив їх?

Маджид притих. Він стояв до мене спиною, тож я не могла бачити його обличчя -Я вмішався! Але ж вона мене не хотіла слухати! Вона мене послала! -тут я відчула нотки брехні. Маджид змовчав, що нічого не зробив, можливо йому було соромно за це

-Маджиде, я тебе знаю не перший рік. Не намагайся мене надурити. Я все знаю. Лариса, мені про все розповіла -племінник різко розвернувся лицем до нього, на лиці було здивування -Так, я все знаю. А розмову з тобою так почала, щоб почути твою версію. І знаєш, Лариса, була права, коли казала, що ймовірно ти почнеш всьому винуватити її. Так, вона винна в тому, що не зуміла мовчки за всім спостерігати. Але в цій ситуації найбільше винуватий ти! Ти дозволив чужому чоловікові словесно ображати свою дружину, ледь не дозволив щоб її вдарили! Чим ти думав, коли стояв в стороні і не вмішувався!?

-Я хотів щоб вона на власні очі це побачила! Я хотів зробити з неї туранску жінку!

Похитавши головою, я важко сіла на софу -Маджид, ти розумієш, що своєю поведінкою ти робиш тільки гірше! Ти розчарував Ларису, ти не заступився за неї! Що вона після цього повинна думати про тебе? Ти обіцяв дбати про неї, захищати! А сам що зробив!?

-Валіде! -зірвався племінник -Досить! Я не мале хлопчицко, якого ви звикли висварювати! -через мить він сів коло мене, та я розвернулася до нього спиною -Валіде.. Я не думав що все так обернеться. Я лише хотів щоб Лариса, побачила як жінка повинна себе вести на святкування. Я не сподівався що посеред святкування, якась п*янь почне бити свою дружину! Я знав, очікував що Лариса кинеться на поміч, і все ж надіявся що вона цього не зробить. Гаразд, плювати я хотів на цю перепалку. Але ж вона зірвала з голови хімар аміру! Вона випила бокал вина! Вона виговорилася перед чоловіками! Я дивуюсь як її спокійно пропустили до виходу! Господар “молодець”! Я чекав коли він сам це припинить, а він виявляється чекав моєї реакції, дурень я!

-Ти повинен поговорити з Ларисою. Я ледь зуміла її заспокоїтись, не пакувати чемодан. Вона навіть зі мною розмовляти не хотіла, на якусь мить зірвалась на мене. Досі не звикну, що вона не така, як твої Емірши, навіть Басура, собі такого не дозволяє. Ви повинні спокійно поговорити, без сварки! Не звинувачуй її ні в чому! Так вона винна, але не більше ніж ти! Лариса, зробила те, на що не кожна жінка насмілиться!

Маджид важко зітхнув, притулився до мене, я з радістю обійняла любого племінника

-Я все розумію. Я обіцяв їй одне, а зробив зовсім інше. Вона ж попереджала, що її перебування тут, залежить не лише від мене, але й від всіх інших, від всієї сім'ї

-Вона мені теж саме сказала в пориві злості. Я з нею цілком солідарна

-Валіде -знову важко видихнув -Я сказав що хотів до вас завітати після переодягнення

-Так, пам'ятаю. Ти хотів мені пожалітися на Ларису? -злегка розсміялася

-І це також -кивнув він -Перед поверненням додому, зі мною розмовляв Емір..

Племінник переповів розмову з Господарем палацу. Новина про нові заручини, мене не втішили -Як він сміє ставити нам ультиматум? Я про це Шейху розповім!

-Ні, Валіде. Не треба. Шейх й так розчарований в мені. А коли взнає що це через мене ледь не зірвалося святкування. Він.. Навряд чи спіткає мене доля Екс-Еміра Орхана. Я не хочу знову розчарувати Шейха. Я дам згоду на заручини його сина чи онука з однією зі своїх доньок. Залишається лише повідомити про це Басуру, а краще поставити її перед фактом, Емірші доведеться змиритися з моїм рішенням

-Маджид, ти жорстокий. Не можна жертвувати чиїмось життям заради інших!

-Валіде, мені потрібна Лариса, і лише так я зможу вберегти її від наслідків!

-Де гарантія, що Емір після заручин і весілля не піде до Шейха, не розповість про це?