Кабінет 327

Погода була похмура, сиро, де-не-де крапає дощ. День виявився жахливим, Марка що недавно переїхав у іншу країну виселять з квартири через тиждень а батькам сказати соромно, а він нещодавно захворів і він ледь може підвестися з ліжка. Але треба піти до доктора бо якщо не піде може й загинути. Він примушує себе встати, йому 17 а ходить вже як старий дід, і йде до двері. Він виходить і старається закрити двері ключем, та ключ вислизає з руки і падає на підлогу.

-Чорт!-Лайнувся Марк.

Він підіймає ключ, замикає дім і одягає капюшон.

Червоне світло на світлофорі, треба зачекати. Поруч їде машина з шаленою швидкістю, і у Марка влучає вода з калюжі, він стає ще похмурішим. Ось і лікарня, Марк глянув на останні гроші і вирішив що вони варті його здоров'я. Та не встиг він зробити крок до лікарні як він відчув що летить на землю - його збив велосипедист . Останнє що він почув це "викличе швидку!" а далі темрява. Коли він прокинувся то він не міг встати.

-Не хвилюйся, перелому нема, але кілька днів полежиш у лікарні.- почув він чоловічий голос.

-У мене нема грошей...- пробелькотів Марк.- Я не зможу заплатити.

Лікар усміхнувся.

-А тобі й не треба. Я тебе знаю, точніше твоїх батьків. Я дізнався що у тебе зараз проблеми, якщо ти захочеш і твої батьки дозволять то можеш пожити у мене.

Маркові очі світилися від щастя.

-Дуже дякую!- все що зміг сказати хлопець і поринув у сон.

Як виявилося він опинився у зовсім іншій лікарні, не у тій біля якої він втратив свідомість. Через рік він поступив у медичний університет, а згодом став лікарем. Він став працювати разом із другом батьків якого звали Олег. А у університеті він знайшов свою другу половинку на все життя.

Його життя змінилося на краще завдяки кабінета - кабінета номер 327.