Глава 11. Ритуал

+ Maruv - If you want her

Павло не знав, але за будинком Інни уважно стежили з самого вечора. І коли видалася можливість, Оксана, що все ще планувала завершити ритуал, увійшла всередину і без проблем знайшла Кириленко. Демон намагався звільнитися, але відьма прийшла на допомогу раніше, ніж йому це вдалося. Оскільки всі зараз хотіли одного, істота без зайвих питань пішла за Оксаною вглиб лісу. Місце для ритуалу було давно підготовлено, залишилося лише провести його. Але нестерпна, на думку демона, дівчина все ж час від часу відбирала контроль, збираючи всю волю в кулак. Вона бачила уривки шляху, і розуміла, куди Оксана її веде.

- Чому ти робиш це? Ти так і не відповіла. - Дівчина різко зупинилася і окинула Кириленко нищівним поглядом.

- Це неважливо.

- Чому моя бабуся сказала, що тобі не можна довіряти?

- І як же ти, цікаво, з нею зв'язалася? - Глузливо кинула відьма.

- За допомогою медіума.

- Не знаю, чому твоя стара не полюбила мене, але я її навіть не знала. - Немов розлючена кішка, прошипіла Оксана.

- Що тобі зробила ця каблучка? - Все не вгамовувалася Інна.

- Вона відняла у мене матір. - Голос Оксани зірвався на крик. Її очі виглядали скаженими, і стало зрозуміло, що вона остаточно втратила контроль. Інна ж обмірковувала ситуацію, намагаючись зіставити всі факти.

- Матюшенко... Це ж твоє прізвище. Чи не так, Оксана?

Замість відповіді відьма метнула розлючений погляд і все без того стало зрозуміло.

Тим часом з Павлом несподівано зв'язався його давній знайомий. Він надіслав йому кілька файлів на пошту і відразу ж після цього подзвонив.

- Вибач, що так пізно, але ти просив зв'язатися з тобою якомога швидше після розшифровки написів.

- І? Що ви дізналися?

- Перша частина розповідає історію давньої відьми. Наступні частини це щось на зразок відьомських обрядів. Один з них розповідає, як повернути магію. Інший - як воскресити мерця. Але, благаю, скажи, що ти не віриш в цю чортівню? Адже це просто частина епосу.

- Так-так, дякую.

- Паша, постривай. Адже наша угода в силі?

- Так, хоч завтра приїжджай за своєю скринькою. А зараз мені ніколи, вибач.

Скинувши виклик, Павло відразу відкрив ту частину, де були описані деталі ритуалу. І коли він дійшов до останніх рядків, його руки затремтіли, А телефон зрадницьки з них вислизнув.

На узліссі Інну та Оксану вже чекали чотири жінки різного віку та зовнішності, ніби чотири стихії. Всі вони стояли навколо великого багаття, додаючи в нього пряні трави та масла, що так само очевидно було частиною ритуалу.

- Хто вони? - Тихо кинула Інна, щоб почула тільки Оксана.

- Сестри, що розділили моє горе і змішали його зі своїм.

Оксана була сильною відьмою, але це закляття було набагато сильніше і в кращому випадку, самостійно вона б змогла подужати його, але тут же впала б без духу. В її ж планах все було по-іншому. Одна з відьом підійшла до Інни та простягнула біле плаття, в яке були вдягнені всі сестри. Кириленко з подивом подивилася на Оксану, але та не володіла великим терпінням.

- Ну ж. Надягай. Ти хочеш покінчити з Аграфеною чи ні?

- Я не довіряю тобі. Відчуваю, що у всьому цьому є підступ.

- А навіть якщо так, хіба у тебе є вибір?

Понад усе на світі Інна боялася, що це останній шанс позбутися прокляття. Що якщо зараз вона довіриться інстинктам і втече, знову почне вбивати. І не одну людину, а сотню або навіть більше. Що якщо вона вб'є Пашу? Не ставши випробовувати долю, Інна мовчки виконала наказ Оксани та підійшла до багаття, одягнена в білу сукню. Одна з відьом одягла на неї вінок з трав, інша облила долоні маслом і намалювала руни на зап'ястях. Потім додала малюнок на обличчя. Зробивши коло біля багаття, відьми стали вимовляти заклинання в химерному танці. Інна ніяк не могла розібрати слів, але була майже впевнена, що вони говорять на латині. Від танців полум'я стало розгоратися яскравіше, а тріск дерева став нагадувати музику. Через те, що відбувається навколо, в очах у дівчини потемніло, і ноги стали швидко підкошуватися. Її каламутило, і навколишній світ став повільно розчинятися. Інна вже вирішила, що впаде, але Оксана її підхопила і всунула в руку ритуальний келих.

— Пий. - Наказала вона.

- Що це?

- Це допоможе.

Інна метнула в відьму недовірливий погляд, але все ж відпила з келиха. Присмак був дивним. Щось середнє між звичайною водою і слабо завареним чаєм. Потім Оксана посадила дівчину на землю і наказала повторювати за нею, поки інші відьми невпинно продовжували ритуал.

— Ego accipere aqua. Accipio ignis. Ego accipere aer. Accipio terram. Ну ж! Повторюй за мною!