Розділ 19.1

Мені навіть трохи краще стає, коли я вивалюю Мелісі все своє обурення та невдоволення. Вона, як ніхто інший, може мене зрозуміти. Адже вона з Робом з самого дитинства дружить. І, якщо чесно, для мене взагалі загадка, як вона змогла з ним налаштувати настільки ідеальні стосунки. Янг її наче молодшою ​​сестрою вважає, завжди готовий вислухати та допомогти. Розв'язати будь-яку її проблему і ніколи не грубить.

Звичайно ж, я не могла розраховувати на таке ставлення хлопця до мене, тому що я для нього завжди була як червона ганчірка для бика. Він мене як тільки бачив, так відразу і палав. Вся його отрута полилася назовні. Варто лише згадати всі його приїзди у гості до Меліси. І цей засранець любив з мене знущатися. Хоч би одного разу готель собі зняв, ні, він завжди залишався гостювати у нашій орендованій квартирі. Звичайно, відібравши собі велику кімнату, а ми з подругою тулилися на одному ліжку.

Якщо я, не дай Боже, забувала закрити двері на клямку, коли йшла в душ, то цей придурок замальовувався у ванній кімнаті миттєво. Одного разу навіть забрав звідти всі мої речі та рушники! Я коли вийшла з душу очманіла від такого розкладу, а він ще й двері підпер зі зворотного боку та почав зі мною торгуватися. Сказав, що віддасть рушник, якщо я йому сніданок приготую і не те що хочу я, а особисто на його замовлення. А якщо не захочу, то він з задоволенням подивиться на моє дефіле, в чому мати народила. Звичайно, мені не залишалося нічого, крім як погодитися на його умови. Потрібно говорити, що після того, що я йому приготувала, він дуже тісно потоваришував з білим другом? Так от, наші стосунки завжди були такими. Як кішка з собакою. Але в моєму випадку то хоча б зрозуміло, це була реакція у відповідь на його гидкі вчинки та слова, а ось чому він мене не злюбив з самого початку я взагалі гадки не маю.

- Ти ж не прийматимеш допомогу цього Патріка? - Від слів подруги у мене навіть шоколадний сирок з рук випав і впав на підлогу. Ну ось що за паскудство таке, га?

- Ти що не чула, про що я казала тобі всі останні сорок хвилин? Роб хоче з мене рабиню зробити за свою допомогу. А тут безплатно допомогти хочуть.

Я чомусь була впевнена, що Меліса тільки порадіє тому факту, що я змогла знайти спосіб, як обійтися без допомоги Янга. Але судячи з тону її голосу та питань, то подруга ні чорта не рада.

- Алісо, скажи мені - скільки ти знаєш Янга? Ти з ним тиждень знайома чи може місяць? — Ось такий поворот розмови мені зовсім не подобався. Подруга хилила туди, про що я навіть думати не хотіла. Хоча у самої черв'ячок сумніву колупався всередині.

- На жаль, я знаю його набагато довше, - невдоволено відповіла подрузі. 

Мій настрій впав нижче плінтуса, коли я ще відкрила холодильник і виявила, що хтось зжер всі мої сирки й мені більше нічим поснідати. Щось я сумнівалася, що Міранда стоптала все сама, тому я була майже впевнена, що зухвала пика Янга ще й пожерла моїм коштом.

- Він зжер всі мої сирки! - Жалібно промовляю в трубку, на що Меліса тільки голосно сміється.

- Я думаю це твоя найменша проблема, ти уяви, що він зробить, коли дізнається, що ти його не послухалася. - Подруга озвучує мої найбільші побоювання. Так, я знаю, що Янг ​​може цього просто так не кинути. Але і йти постійно на його повідцю теж неможливо. До чого ми так дійдемо? Він мені вказуватиме коли дихати та з ким спілкуватися? Може я ще й усі його побажання непристойні виконувати повинна?

- Поскаржиться трохи й заспокоїться, що він зробить? Рушник мій з душової вкраде? - Я намагаюся пожартувати, але у мене кепсько виходить.

- Алісо, я б не стала його недооцінювати. Судячи з усього, що ти мені розповіла, Янг вважає тебе своєю. Не знаю з якого переляку та що там між вами було, але факт залишається фактом. Ти ж хочеш піти до хлопця, з яким він, м'яко скажемо, не ладнає і скористатися його послугами. Янг розлютується. І покарає. Обох. Тебе я підозрюю він покарає з особливим задоволенням.

Слова подруги змушують мене напружитися. Та чому всі говорять про те, що він вважає мене своєю?! З якого, мати вашу, переляку?!