Розділ 41.

— Але мені потрібні гарантії, Тейрене, - наполягала Алія, з побоюванням кидаючи погляди на мене.

Рано-вранці Тейрен відправив слугу до принцеси з проханням про термінову зустріч. У кабінеті для нарад, де розташовувався географічний артефакт, ми зібралися за півгодини. До початку церемонії залишалося не більше трьох годин, що стосувалося весілля... не більше п'яти.

Чоловік схилився над столом, пильно вдивляючись у карту, особливо в землі Алії. Принцеса підійшла до нього і кинула погляд на свої землі.

— Було важко вигнати з наших земель болотяного демона, — сказала вона. – Мої люди, моя Рада та навіть мій батько можуть не зрозуміти, що відбувається.

— Вони не зможуть запідозрити ні тебе, ні твого батька в угоді з демоном, Аліє, — спокійно відповів Тейрен і глянув на неї. – Ви можете навіть погодитись на магічну перевірку.

— Не в цьому справа. Вигнати того, хто не на твоїх землях? – хмикнула вона. - Ти підводиш нас до стратегії півночі. І в такому разі наші вороги можуть скористатися цим фактом проти нас. Проти мене.

Вчора вона була більш зговірлива. Але я розуміла її. Вона казала правду. Північ боїться того, що їм не підвладне. То чому ж Алія та її народ вчинить інакше? Але нам з демоном було набагато раціональніше контролювати її землі «зі сторони». Головне... не підвести всіх до думки, що рано чи пізно наша імперія поглине їх.

— Наше завдання захистити Ваші кордони, Ваша Високосте, — почала розмову я. – Те, що відбуватиметься всередині Вашої країни – вже ваша дипломатична справа. Ми перекриємо на якийсь час доступ для нових шпигунів на Ваші землі. Ви зачистите своїх ворогів. Зміцнення влади у власній імперії – це вже Ваша особиста справа. Чи не так? Ми не втручатимемося у справи Вашої держави. У нас зараз своїх турбот вистачає, - запевнила я жінку.

Принцеса перевела важкий і похмурий погляд на Тейрена.

— Аліє, наші імперії дружать уже багато років. Ніколи у нас не було жодних суперечок щодо земель. Я можу надати свою військову допомогу, якщо тобі знадобиться. Розгорни по своєму поверненню кампанію проти півночі, повідом про те, що вороги всередині твоєї країни і бажають захопити тебе. Зрештою… вийди заміж за одного із членів Ради, щоб підтвердити свою відданість народу. Союз зі мною – це лише військова допомога. Союз із тими, хто проти тебе у твоїй власній країні – зміцнення влади. Складно, здається, неможливо, але це єдиний спосіб Аліє для тебе, дійсно зміцнити владу.

Принцеса кинула на мене дивний погляд. Чомусь мені здалося, що в ньому я побачила жаль, біль. Але вона швидко повернула собі самовладання і вже з властивою їй гордістю відповіла:

— Ти маєш рацію, Тейрене. Як би я не хотіла втекти від своєї долі – це неможливо. Чи можу я поговорити з тобою наодинці?

Моя егоїстична натура подумки обурювалася, бо... А які секрети можуть бути між ними? Тейрен кинув на мене обережний погляд, але я… кивнула головою і вийшла. Зрештою, весілля не буде. Між ними жодних романтичних стосунків не має! Тому не варто вигадувати собі проблеми. Їх і так ще ціла купа!

Моя затримка, яку я розцінювала, як результат сильного емоційного виснаження, хвилювання, тривог… Навіщо ж себе годувати самообманом щодня? Я вагітна. І, здається, навіть мені натякнули на рід дитинки. Хлопчик. Демон. Зберегти, захистити і віддати… На які ж умови я погодилася… заради Тейрена? Я розуміла, що іншого вибору в мене не було, але зараз було складно уявити своє майбутнє. Наразі головне – це вже захист територій.

Я також усвідомлювала зараз, що план демона, мій план рано чи пізно розпізнають усі. Ми повернемо під контроль усі землі, які раніше належали дир'єсам. Ми станемо негласними правителями, і ніхто навіть оскалитися в наш бік не посміє. Можливо, когось доведеться і поглинути своєю імперією, але іншим буде надано можливість жити, користуватися благами, але бути під нашим контролем.

Я неквапливо поверталася до своїх покоїв, дивлячись на всю ту метушню, шум, що діявся навколо. Приготування до коронації змусили весь палац шуміти, як вулик. Я навіть не одразу виявила, що на обличчі у мене розпливлася дурна, урочиста посмішка. Так, я представила масштаби впливу Тейрена на всі землі довкола. Чи мріяв він про таке? Точно ні! А хоч у думках припускав, наскільки сильний він і його демон, їхній союз?

— Еріеле?

Я обернулася і зустрілася з Ерлоу. За ці дні він якось постарів.

— Ти подумала над моїми словами? - підійшовши до мене і злегка нахилившись, щоб нашу розмову не підслухали, спитав чоловік.

— Так, подумала, - посміхнулася я. - Вбивство демона ні до чого не приведе. Хіба що… ти позбавишся Тейрена, і трон буде вільним.

На його обличчі пробігла судома.

— Закохалася, як дурненька. Ніколи не чекав від тебе такого. Не для цього за тебе було сплачено гроші в пансіонат! Думаєш, твої батьки схвалили б твій крок? Ти виявилася хитріша за нас усіх. Вирішила вибити собі місце імператорської фаворитки та забезпечити собі майбутнє? Думаєш Тейрен - це той, який буде вічно твоїм? Алія не дозволить. Та й самі чоловіки ніколи не люблять одноманітність, дурна повія! Скоро до Ради потрапить лист із пансіонату з вимогою тебе негайно відправити назад. Ти можеш бути носієм зла. Ти розумієш, що ти наробила?

"Алія не твій справжній ворог" - спливли в голові слова Деніеля. Аби тільки знати точно: пансіонат чи Ерлоу?