Розділ 8.

Повернення додому було мовчазним. Граф і раніше не висловлював бажання зі мною спілкуватися, але зараз він був похмуріший за грозову хмару. Мене розпирали питання, але я вирішила, що на сьогодні достатньо наших розмов.

Він провів мене до дому, галантно кивнув, побажав гарного дня і поскакав на своєму Урагані. Я довго дивилася йому услід. Він не обернувся. Після повернення додому на мене чекав дуже неприємний сюрприз. Зараз мені хотілося побути на самоті, обміркувати всі мої наступні кроки. Але тільки-но я встигла переодягтися і спуститися на обід у їдальню, як виявила, що мені буде складена компанія.

— Повернулися із заходу? Як там справи, дядечку Ерлоу? - чемно поцікавилася я, але даючи зрозуміти своїм виглядом, що не дуже рада нашій зустрічі.

— Мабуть, можу припустити так само, як і тут? – хмикнув він.

— Також огидно добре? - намазуючи скибочку тосту маслом.

— Перестань, Еріеле. Невже ти не змогла привернути увагу Деніеля? У житті не повірю. З твоєю магією та чарами! - вигукнув трохи роздратовано чоловік, чекаючи від мене повного звіту.

— Справа тут не в магії. Мені не довелося вдаватися до неї.

— Тоді в чому?

Я відкусила шматочок тосту і запила неквапливо смачним ягідним чаєм. Відклавши убік смаколик, я поклала кисті рук на край столу, тримаючи спину прямо, все як вчили мене в пансіонаті.

— Імператор не такий дурний, як ви всі про нього думали.

— Що? – зло примружившись, перепитав Ерлоу.

— Він знає, навіщо Ви підіслали мене до нього. І… у принципі не проти.

— Як це розуміти, Еріеле?

— Є кілька умов. Він хоче повернути графа Тейрена до палацу. Граф Тейрен має бути проти його шлюбу з принцесою Алією. З усього іншого лише третя умова Вам буде до вподоби. Він сам попросив мене бути його фавориткою. "До певного часу".

Я розуміла його шок. Але чекала на подальшу його реакцію.

— Він справді не такий дурний?

— Він - не ідіот, - погодилася я. – Він цілком усвідомлює ціну своєї помилки. Розуміє, що ви його використовуєте у своїх цілях. Але вважає своїм святим обов'язком захистити свою країну, як це колись зробив його батько. Але не бачить біля себе людей, яким він міг би довіряти.

— Не подумала натякнути йому про декого? – сердито пробурчав чоловік.

— Тоді він втратить довіру і до мене. Я – Ваша племінниця, це й так наводить на підозру. Хоча… він і так само все зрозумів і цілком ймовірно знає Вашу думку про майбутній шлюб. До того ж, він одразу розпочав свою розмову з графа Тейрена.

Я зробила ковток чаю і запитала:

— Ви самі вважаєте графа своїм другом і відгукувалися про нього цілком тепло і добре.

— Так, тільки я знаю, що це провальна місія для тебе. Тейрен ніколи не повернеться на службу.

— Гм, про це також заявив імператор, але все ж таки запропонував угоду.

— Еріеле, не будь дурепою. Це зроблено лише для того, щоб притримати тебе та нас. Ти не заважаєш йому, а намагаєшся виконати нездійсненне. Чудове заняття для тебе, щоб ти не плуталася під ногами.

— Скористаюся в такому разі чарами, — байдуже знизала плечима.

— Із Тейреном не допоможе. Він не підвладний більше нічиїй магії. Та й раніше не був особливо.

— Дивно. Не раз чула від Вас, що Ви хотіли б його повернення до палацу, - уважно стежачи за дядечком, промовила я думки вголос.

— Тейрену начхати на імперію і на своє життя. Нехай хоч небо впаде на землю – він і пальцем не поворухне. Нехай усі держави нападуть одного дня – йому начхати. Навіть якщо сказати йому про хворобу Деніеля – він лише нап'ється свого проклятого аренті!

Ерлоу встав так різко, що стілець, який він із силою відсунув назад, з гуркотом упав.

— Деніель може побачити у принцесі справді своє майбутнє. Вона встигне завагітніти, народить йому спадкоємця, і трон не перейде в чужі руки, - крокуючи сонячною їдальнею, бурмотів уголос чоловік. Я бачила його напружене обличчя, як він старанно обмірковує всі варіанти.

— Давайте, дядьку, не забувати, що наше завдання – врятувати імперію. Від півночі, заходу чи принцеси Алії – неважливо. Над імперією нависла велика небезпека. Все ж таки мені здалося, що Деніель не зважиться так швидко на цей шлюб. У нього ще є час, і він не хоче припуститися помилки. Він – відповідальний імператор. І це дуже похвально.

— Ти не повернеш Тейрена, - в котрий раз мені заявляли це в обличчя сьогодні. Я промовчала. - Але ти маєш зробити так, щоб не Тейрен, а ти стала найдовіренішою особою імператора. Він повинен слухати тебе, Еріеле.

— Я вже на кожному кутку прочірикала, що не є політиком, — дорікнула я Ерлоу тим, що він мені особисто радив.

— Ти жінка. Ти знаєш, як це робиться.

— Гм, - задумливо і награно замислилася я, - через ліжко?

Ерлоу удостоїв мене своїм промовистим поглядом.

— Можеш змішати з порцією твоїх чарів. Розмову закінчено, Еріеле. Це мій наказ.