Розділ 15

Наступного ранку в офісі панувала напруга. Чутки вже поширилися: дехто бачив, як Олена залишала будівлю пізно ввечері, інші нашіптували про фото, яке вона нібито зняла. Атмосфера була липкою й гнітючою.

Анна сиділа за своїм столом, але пальці не слухалися. Кожен звук у кабінеті віддавався болем. Вона чекала удару.

Двері раптово відчинилися. У прохідній з’явилася сама Олена, без запрошення. У червоній сукні, впевнена й усміхнена, вона йшла прямо до кабінету Максима.

— Максиме, — її голос лунав так, щоб чули всі, — у нас є серйозна розмова.

Колеги перезирнулися. Атмосфера миттєво напружилася.

Максим вийшов із кабінету, його постать була стрункою й владною, але очі палали люттю.
— Так, Олено. У нас справді є розмова. Але не в моєму кабінеті. Тут.

Він навмисно залишив двері відчиненими, і вся команда змогла бачити сцену.

— Я знаю, що ти намагаєшся зробити, — його голос був рівним, але сталевим. — Але це не спрацює.

Олена підняла брову.
— Справді? Думаєш, твої інвестори пробачать роман із підлеглою? Я ж маю докази.

Максим зробив крок уперед, наближаючись до неї.
— У мене теж є докази. — Він дістав із внутрішньої кишені конверт і кинув його на стіл. — Усі твої фінансові махінації з часів Лондона. Я довго мовчав, але ти сама змусила мене дістати це.

Олена втратила усмішку, її пальці судомно стисли телефон.
— Ти… ти не посмієш.

— Посмію, — відповів Максим. Його голос лунав, як крижаний удар. — Якщо хоч раз ще торкнешся Анни або мого бізнесу, ці документи опиняться в руках тих, кого ти боїшся найбільше.

В офісі запанувала тиша. Колеги дивилися з широко розплющеними очима — це був перший раз, коли їхній директор показав свої емоції так відкрито.

Олена стояла, бліда, губи стиснуті в лінію. Нарешті вона розвернулася й пішла до виходу, її підбори лунко відбивалися по плитці.

Максим дивився їй услід, потім перевів погляд на Анну. У його очах тепер було інше полум’я — не лють, а захист.

— Я сказав, що не дам її знищити тебе, — тихо промовив він. — І я дотримаю свого слова.

Анна відчула, як у грудях знову потепліло. Вона більше не бачила перед собою лише боса. Вона бачила чоловіка, який ризикував усім заради неї.