Розділ 7. Пропозиція, від якої не втекти

Три дні Емілія намагалася переконати себе, що все це — просто випадковість. Помилка.
Що ніч, яку вона провела з Даніелем Россі, залишиться таємницею, похованою разом із її почуттями.

Але доля ніколи не залишає двері прочиненими. Вона завжди розчиняє їх навстіж.

Коли чорний автомобіль зупинився біля її будинку, серце Емілії здригнулося.
З нього вийшов він — у бездоганному костюмі, з холодною впевненістю у кожному кроці.
Його погляд зустрівся з її — і все навколо втратило сенс.

— Нам потрібно поговорити, — коротко сказав він.

Вони сиділи один навпроти одного в його офісі, де повітря пахло кавою, шкірою і небезпекою.
Він мовчав довго, і кожна секунда тиші здавалася ударом у серце.

— Ти знаєш, ким я є, — нарешті промовив Даніель.
— Мафіозі, — гірко посміхнулася вона. — Так, знаю.

Його губи ледь смикнулися.
— Тоді ти розумієш, що в моєму світі кожен вчинок має наслідки.
— І до чого тут я?

Він підвівся, підійшов до неї й поставив перед нею документ.
Весільний контракт.

— Тієї ночі, — його голос звучав рівно, але очі палали, — ти стала моєю. І тепер я не дозволю, щоб твоє ім’я плямували.
— Що?.. — вона зблідла. — Ти жартуєш?
— Я не жартую ніколи.

Вона відчула, як земля йде з-під ніг.
— Ти хочеш… одружитися? Після всього?..
— Це не “після всього”, — він нахилився ближче, — це через усе.

Її дихання збилося.
— Ти не можеш примусити мене.
— Можу. І зроблю. — Його голос став тихим, але небезпечним. — Бо в моєму світі за честь жінки відповідає чоловік.

— А що, якщо я відмовлюсь? — прошепотіла вона.
— Тоді я зроблю все, щоб ти пошкодувала.

Його слова боліли, як ніж. Але очі… очі говорили інше.
Там був страх. Турбота. І щось, чого він сам не міг пояснити.

Вона зітхнула, витираючи сльозу.
— Ти хочеш одружитися не тому, що кохаєш, а тому, що повинен.
— Так, — відповів він чесно. — Але, можливо, колись я захочу.

Її серце завмерло.
І тоді вона зрозуміла: від цієї пропозиції неможливо втекти.

Бо це не просто шлюб.
Це вирок.
І водночас — початок історії, яка змінить їх обох назавжди.