Наступного ранку всі прокинулися дуже рано.
Клара пішла в ліс. Разом із нею бігла лисиця Лія, а в небі летіли дракон Аргос і фенікс Блейз.
Погулявши лісом, дівчинка повернулася додому.
— Мамо, тату, я прийшла! — сказала Клара.
Мама посміхнулася.
— Добрий ранок, доню! Ти вже й погуляла? Так рано прокинулася, — здивувалася вона.
— Так, мамо, — відповіла Клара.
Раптом дівчинка відчула, що ключ стає теплим, а потім навіть гарячим.
— Ліє, з ключем щось не так, — сказала Клара.
Лисичка підбігла до неї.
— З ключем усе добре. Просто комусь потрібна наша допомога, — сказала Лія.
Клара взяла ключик, заплющила очі й провела ним угору-вниз.
Перед нею відкрився портал.
Дівчинка разом із друзями зайшла всередину й опинилася в незнайомому місці.
— Де ми, Ліє? — запитала Клара.
Лисиця роззирнулася.
— Ми знову у світі перевертнів, але цього разу в іншому, — відповіла Лія.
Раптом до дівчат підбігли левиця та тигриця. Вони сварилися між собою.
Клара підійшла до них.
— Тихо! Ви чого сваритеся? — запитала вона.
Дівчата одразу перетворилися на людей.
— Я Аліанда, — сказала тигриця. — Вона перша почала! Це моя їжа і моя земля!
Левиця подивилася на тигрицю.
— Земля спільна! Або моя! — сказала вона.
Клара підійшла ближче.
— Ану, ви двоє! Земля зовсім не тільки для когось одного. Вона для тебе, для тебе і для всіх, хто тут живе, — сказала Клара.
Левиця й тигриця перезирнулися.
— Земля справді спільна. Я ж тобі казала, — сказала левиця.
Клара взяла їхню їжу й розділила між ними порівну.
— Земля для всіх, хто по ній ходить. А їжу можна поділити, щоб вистачило вам обом, — сказала вона.
Дві дівчинки знову перезирнулися.
— Вибач мене, Аліандо, — сказала левиця.
— І ти вибач мене, Елізо, — відповіла тигриця.
Клара подивилася на дівчат.
— І чого ж ви сварилися? Тепер розкажіть краще, хто ви.
Дівчата подивилися на Клару.
— Я Аліанда, — сказала тигриця.
— А я Еліза, — сказала левиця. — А ти хто? І хто вони?
Клара посміхнулася.
— Я Клара, Хранителька Лісу. Це дракон Аргос, фенікс Блейз, вовк Сірко та лисиця Лія, — представила своїх друзів Клара.
Аліанда здивовано подивилася на неї.
— Хранителька Лісу? Значить, ти та, хто може потрапляти в різні світи, захищати ліс і допомагати іншим?
Клара посміхнулася.
— Можна й так сказати.
Вона помахала дівчатам рукою.
— Па-па, дівчата! І більше не сваріться!
Клара заплющила очі, провела ключем угору-вниз — і перед нею відкрився портал.
Дівчинка разом зі своїми друзями зайшла всередину й повернулася додому.
Клара вже знала: її ключ приводить її туди, де потрібна допомога.
І хто знає, куди він приведе її наступного разу...