Розділ 4

Наступного дня Клара прокинулася рано. Дівчинка, як завжди, побігла до лісу, але тепер поруч із нею летіли фенікс і дракон.
Невдовзі Клара побачила Лію.
— Привіт, Ліє, — сказала Клара.
Лисичка підійшла до дівчинки.
— Ти вже знаєш більше. І хто я — також. Я Хранителька Пам’яті. Колись я була Хранителькою Лісу, але померла й переродилася в лисицю. Я бачу світло Хранительки Лісу в дівчатах і допомагаю їм його опанувати. У тебе також є це світло, — сказала Лія. — Знаєш, ніхто не знає всієї правди про мене. Навіть не всі знають, що я колись була Хранителькою Лісу.
— Опанувати силу Хранительки Лісу? А ти допоможеш мені? — запитала Клара.
Лисиця підійшла ближче.
— Так, допоможу, — сказала вона.
Аргос і Блейз опустилися на землю.
— Ліє, значить, вони справді тебе бачили, — сказав Блейз. — І ти розповіла дівчинці всю історію?
— Так, — відповіла Лія. — Пішли, Кларо. Якщо твоя мама вже знає про магію, значить, вона має зрозуміти. І, можливо, я та Сірко будемо жити з вами.
Клара радісно побігла додому.
— Мамо, тату! Це лисичка Лія. Вона також не проста. Саме вона сказала мені, що я Хранителька Лісу.
Мама погладила лисицю.
— Що далі, то магічніше, — сказала вона.
Тато подивився на Лію.
— Лія… Я чув це ім’я в легендах. Про дівчину, яка була захисницею, чи то Хранителькою Лісу, а потім перетворилася на лисицю, яка вміє говорити. Але я думав, що це просто легенда.
Мама посміхнулася.
— Магія і до нас прийшла.
— У вигляді нашої доньки та її друзів, — підтвердив тато.
Клара обійняла маму й тата.
— Знаєте, я не думала, що ви так просто все це приймете. Але ви прийняли, — сказала Клара.
Раптом із лісу вийшов вовк.
Він підійшов до Клари.
— А це також мій магічний друг, — сказала Клара. — Це вовк. Його звати Сірко. Він допоміг мені знайти дорогу додому.
Мама посміхнулася й подивилася на тата.
Тато теж усміхнувся.
— Правда, більше і більше магії, — сказав він.
Мама подивилася на ліс.
— І, по-моєму, це ще не кінець, — відповіла вона.
Клара теж поглянула в бік лісу.
Десь поміж дерев щось блиснуло.
Ніхто ще не знав, що саме чекає на них попереду…