Клара з дзеркалом, вовком та лисицею йшли вперед. Нарешті дівчинка побачила знайому стежку.
— Дякую вам. Тепер я знаю, куди йти, — сказала Клара, дивлячись у дзеркало. — Аргосе, ти будеш завжди зі мною. Сірко і Ліє, я знаю, що мама не дозволить, щоб із нами жили вовк та лисиця. Тому ви залишайтеся в цьому лісі. Я буду приходити до вас і дізнаватися таємниці лісу.
— Добре, — сказали вовк та лисиця.
Дівчинка вийшла з лісу й зайшла до будинку. Її вже чекала мама.
— Кларо, я переживала, — сказала мама.
Тато вийшов із кухні.
— Кларисо, де ти була так довго? Ми з мамою вже почали переживати, — сказав тато.
— Я гуляла в лісі, трохи заблукала, але, як завжди, знайшла дорогу додому, — відповіла Клара.
— Добре, — сказала мама. — Але більше не гуляй у лісі так довго.
— Добре, мамо, — відповіла Клара.
Клара зайшла до своєї кімнати й подивилася в дзеркальце.
— Аргосе, а ти можеш вийти з дзеркала? — запитала вона.
— Можу, але тільки якщо Хранителька вірить мені, — відповів дракон.
Клара подивилася на нього.
— Я вірю. Я готова пройти з тобою весь простий світ і пів магічного, — сказала дівчинка.
Дзеркало засвітилося.
І раптом у кімнаті з'явився дракон.
Він був великим. Клара навіть не думала, що він може бути таким величезним!
Дівчинка відкрила вікно.
— Політаємо, Аргосе? — запитала Клара.
— Так, — відповів дракон.
Аргос вилетів через вікно. Клара сіла йому на спину, і дракон полетів у бік лісу.
— Це так круто, Аргосе! — сказала Клара. — Я ніколи не літала на драконах!
Дівчинка подивилася вниз.
Вони опинилися біля тієї самої стежки, яка вела до магічного світу.
Аргос полетів далі й невдовзі зупинився біля палацу.
— Тут мій дім. Я завжди жив тут. А колишня Хранителька Лісу була моєю господаркою, — сказав дракон. — Хочеш, я покажу тобі магію, яка тут є?
— Хочу, — відповіла Клара.
Дівчинка злізла з дракона.
Аргос повів її до великої галявини. Там росло безліч різних квітів, співали пташки та літали метелики. А біля квітів танцювали маленькі феї.
Одна з них підлетіла до Клари.
— Привіт! Я Піонія, фея піоній. А це мої подруги — Лілія, Жасмин та Маграритка, — сказала фея.
Клара підійшла до них.
— Привіт, я Клара, — сказала дівчинка.
Феї почали літати навколо Клари.
— Ми раді знайомству, Кларо! — хором сказали вони.
Потім вони побачили Аргоса.
— Аргосе, це ж ти! Ти тепер вільний!
— Так, — відповів дракон.
— Значить, Клара — нова Хранителька Лісу? — запитала Лілія.
Клара подивилася на фей.
— Напевно, так. Так сказала лисичка Лія, — відповіла вона.
— Лія? Лисиця, яка обирає Хранителя? — здивувалася Піонія.
— Я її давно не бачила, — сказала Жасмин. — Аргосе, вона справді прийшла?
— Так, — відповів дракон.
Феї переглянулися.
Здавалося, ім'я Лії пробудило в них якийсь старий спогад.
А Клара ще навіть не здогадувалася, чому саме Лія обрала її Хранителькою Лісу…