Глава 12

Глава 12

Від його погляду крізь мене наче пройшов заряд струму. Все тіло почало горіти. Марто! Схаменись! Що з тобою? Я не чула, що говорилося далі. У мене в думках лунало лише одне ім'я — Андрій. 

Ці зелені очі, чіткі риси обличчя і одночас маленькі ямочки на щоках притягували мій погляд і не давали думати ні про що інше. Від його усмішки в середині ставало так приємно та тепло. Жодний чоловік до цього часу не викликав у мене таких емоції. 

Я бачила як хлопці щось із захватом розповідають, а дівчат це веселить. Спостерігаю як Андрій також активно бере участь в розмові і зрідка поглядає у мою сторону. Все відбувається наче за склом...

Раптово відчуваю, що хтось тягне мене за руку. О..Ні! Тільки не це... Я повертаюсь до реальності і чую, що звучить повільна музика, а на танцювальному майданчику починають кружляти в танці пари. Рая та Ксеня підводяться із столу та прямують туди із своїми супутниками.

Я повертаю голову і мене знову кидає в жар. Знову ці зелені очі...

— Ви ж не відмовите мені?

— Андрій? —єдине, що змогла я з себе видавити та миттю розплилася в усмішці. Ну, невже не можна було сказати просто слово "так"? Тепер він подумає, що я не можу запам'ятати три імені або ще гірше, що я настільки п'яна. Ох, що з тобою, Марто?

— Так мене назвали батьки. Все вірно, — усміхаючись хлопець обняв мене за талію та повів на середину залу.

Добре, що у закладі гучно грала музика, що не давало можливості розмовляти на філософські теми. А то б знову щось бовкнула не так або не те. 

Він так близько, що його аромат парфумів нахабно вривається мені в ніздрі і від цього починає паморочитися в голові. Андрій гарно танцює, веде мене в танці впевнено та вміло. В його обіймах я почуваюся надійно та так затишно...

Від цих думок мені стає ще більше не по собі. Що такого є в цьому чоловікові, що я так прониклася до  нього? В котре пробую мислити розумно.

— Ти мов пушинка. З тобою дуже легко танцювати, — від усмішки на його щоках знову з'явилися ямочки.

Андрій  переставив мої руки собі на плечі. Від цього рівень адреналіну в крові ще більше підскочив. Але те, що відбувалося в наступні дві хвилини не підлягає ніякій логіці. 

Дорогі читачі, як на вашу думку чи могла героїня роману закохатися з першого погляду? Чи може це почуття бути взаємним?  Невже знову обман...