Глава 8

Глава 8

— Я швиденько, лише руки помию! — пирскнула сестра та за мить приєдналася до нашої компанії вечеряти. Міла була у піднесеному настрої і тараторила без перестанку.

— Ви не уявляєте як я здивувалася, коли мені доручили цей проект. Всі в офісі говорили, що його мала отримати Ольга. Так — так це та співробітниця із грудьми четвертого розміру та накладними віями до брів. А тут такий поворот! — вона зробила невеличку паузу,  щоб пережувати та ковтнути.

— Я дуже радий за тебе кицюню, — нарешті Марк відкрив рота не лише для того, щоб туди покласти їжу, - Дякую за вечерю! Було дуже смачно, — він встав зі столу та прибрав свою тарілку в раковину. Хлопець був на диво малослівним та серйозним. Хоча може мені так здалося.

Я чула, що сьогодні на сонці вирують магнітні бурі, може це вони вплинули на мене таким чином,  що я собі всілякі дурниці понапридумувала. 

— Залиш, ми помиєм посуд, — сестра підійшла до Марка та обійняла його за плечі, — в дитинстві ми частенько на пару з Мартою прибирали після застілля. Хлопець угукнув, поцілував Мілу у чоло та усміхнений вийшов із кухні. 

Я взялася прибирати пустий посуд зі столу, коли до мене підійшла сестра, вона поглянула на мене дуже загадково, раптово заключила мене в обіймах, а її уста розплилися в усмішці. 

— Присядь, — майже шепотом сказала Міла, — я хочу з тобою поділитися однією таємницею, — її очі блистіли. 

— Задусиш, так і не встигнувши нічого розповісти — жартувала я, обіймаючи у відповідь сестру.

— У мене затримка, я зробила тест і він показав позитивний результат. Через 8 місяців у тебе появиться плимінник чи плимінниця. Марк поки що не вкурсі, я хочу зробити йому сюрприз і...  — вона на хвилинку замовчала, — якби ти могла завтра залишити нас на одинці, піти з кимось погуляти... Наприклад, Макс — чудовий хлопець...

— Я все зрозуміла і не потрібно мені Макса. Я домовлюсь із подругами, мені дійсно не помішало б розвіятися в клубі, — перебила я сестру.

— Ви будете чудовими батьками! Щиро за вас радію і за себе, що стану тіткою — я усміхнулась на всі свої тридцять два зуби. 

Мене насправді переповнювала радість за сестру. І мені дуже не хотіла заважати їхньому щастю. Потрібно знайти на завтра собі заняття, а надалі окрему квартиру. У мене виникла думка, що було б добре знайти роботу із помешканям.