Розділ 37.
Твайлайт і Спайк
Якось у Спайка був день народження, і Твайлайт підготувала для нього три сюрпризи.
— Перший сюрприз — це торт із шоколадом та чорницею! — сказала Твайлайт.
Спайк скуштував торт — дуже смачний! А другим сюрпризом була пісня про дружбу Твайлайт та Спайка.
— Твайлайт та Спайк — ніхто розлучити нас не зможе! — співала Твайлайт.
— А який третій сюрприз? — спитав Спайк.
— А третій сюрприз — це мандрівка, — сказала Твайлайт.
— Ми не попливемо на кораблі та не поїдемо потягом! — додала Райдуга Деш.
А ви вгадайте, на чому вони мандруватимуть? Правильно, на повітряній кулі!
Спайк уже заліз у повітряну кулю, аж раптом подув сильний вітер.
— О ні, Спайка відносить геть! — вигукнула Флаттершай.
— Ми повинні його врятувати! — сказала Твайлайт.
Поні-гупі та Лу сіли на чарівну дошку й попливли за Спайком.
— Твайлайт, я даю тобі свій мікрофон, щоб ти змогла заспівати пісню про дружбу зі Спайком, — сказала Флаттершай.
— Дякую, Флаттершай! — відповіла Твайлайт і почала співати: — Твайлайт та Спайк — ніхто розлучити нас не зможе!
Раптом куля полетіла на музичні підводні американські гірки. Поні-гупі попливли за нею, та несподівано якісь ворота перегородили їм шлях.
— Як нам тепер наздогнати Спайка? — спитала Пінкі Пай.
Аж тут ворота заграли.
— Я знаю, це музичні ворота! — сказала Еплджек.
— О, музичні ворота! — заспівала Флаттершай. — Який музичний інструмент ми маємо знайти першим?
Ворота зіграли музику скрипки.
— Нам треба знайти інструмент скрипку, — сказала Еплджек. — Де інструмент скрипка?
— Ось тут! — сказали ми.
— Так! — зраділа Еплджек. — Двері трішки прочинилися.
— О, музичні ворота! Який інструмент ми маємо знайти другим?
Ворота зіграли музику туби.
— Нам треба знайти тубу! — сказала Еплджек. — Де туба?
— Ось вона! — сказали ми.
— Точно! — сказала Еплджек.
Двері ще трішки прочинилися. Залишилося знайти останній інструмент.
— О, музичні ворота! Який музичний інструмент ми повинні знайти тепер?
Музичні ворота зазвучали голосом флейти.
— Нам треба знайти музичний інструмент флейту! — сказала Еплджек. — Де флейта?
— Ось вона! — сказали ми.
— Відмінно! — сказала Еплджек.
Ворота повністю відчинилися, і можна було продовжувати шлях.
Нарешті поні-гупі вибралися з гірок. Аж тут почувся голос Спайка.
— Заспіваймо для Спайка! — сказала Твайлайт. — Візьміть у руки мікрофон і співайте: «Твайлайт та Спайк — ніхто розлучити нас не зможе!»
Та ось повітряна куля залетіла в тунель. Коли поні-гупі хотіли заплисти туди слідом, дорогу перегородив великий камінь.
— Як нам тепер наздогнати Спайка? — спитала Еплджек.
Тут на камені ожив Маленький Петрогліф (петрогліфи — це малюнки північноамериканських індіанців). Він показав поні-гупі короткий тунель до Спайка.
Поні-гупі запливли туди. Усередині було дуже багато сталактитів та сталагмітів.
— Як же нам оминути всі ці камені? — спитала Райдуга Деш.
Тоді Петрогліф показав руками три рази вгору та три рази вниз.
— Маленький Петрогліф каже, що ми маємо проплисти вгорі, вгорі, вгорі та внизу, внизу, внизу! — сказала Пінкі Пай. — Перепливімо каміння! Піднімайте руки вгору та опускайте вниз, щоб ми пливли.
Нумо разом: угору, угору, угору! Вниз, вниз, вниз!
Тепер їм треба було проплисти ще повз два сталактити та сталагміти. Цього разу Петрогліф показав двічі вгору та двічі вниз.
— Маленький Петрогліф каже, що ми маємо проплисти вгорі, вгорі та внизу, внизу! — сказала Пінкі Пай. — Допоможіть нам пливти! Піднімайте руки.
Нумо разом із Пінкі Пай: угору, угору! Вниз, вниз!
Аж тут попереду з’явилися нові сталагміти та сталактити. Цього разу Петрогліф показав, що треба пливти вгору, вниз, угору, вниз.
— Маленький Петрогліф каже, що нам треба поплисти вгорі, внизу, вгорі, внизу! — сказала Пінкі Пай.
Махайте руками, щоб поні-гупі пливли: угору, вниз, угору, вниз!
Нарешті поні-гупі пропливли крізь печеру.
— Дякую, Маленький Петрогліфе! — сказала Твайлайт.
Маленький Петрогліф повернувся на свій камінь. Аж тут Твайлайт знову почула Спайка.
— Відповідаймо йому! — сказала Твайлайт. — Візьміть у руки мікрофон і співайте: «Твайлайт зі Спайком — ніхто нас розлучити не зможе!»
Та раптом Спайк упав просто в каньйон, а повітряна куля здулася.
— Як нам дістати Спайка? — спитала Лу.
— Дивіться, тут є аварійна драбина, — сказала Твайлайт. — Тепер Спайк може вибратися.
— Але погляньте: Спайк не може дотягнутися, — сказала Флаттершай. — Він занадто низький.
Аж тут Спайк почав співати — і почав рости!
— Твайлайт та Спайк — ніхто розлучити нас не зможе!
— Допоможімо йому вирости! — вигукнула Твайлайт. — Візьміть у руки мікрофон і співайте гучно: «Твайлайт та Спайк — ніхто розлучити нас не зможе!»
— Дивіться, Спайк росте! — сказала Раріті.
— Але він усе ще маленький! — сказала Флаттершай.
— Співайте ще гучніше! Крещендо! «Твайлайт та Спайк — ніхто розлучити нас не зможе!»
Спайк виріс і зміг піднятися аварійною драбиною. Нарешті Твайлайт та Спайк знову були разом.
Наприкінці Твайлайт відкрила чарівну коробку, і з неї виліз сир.