Розділ 36.
Коти
Якось Флатершай та Райдуга Деш йшли до школи, як раптом помітили морське кошеня. — Райдуго, треба з'ясувати, хто його господар, і відправити його додому! — сказала Флатершай. — Твоя правда! А зараз давай візьмемо його з собою та поспішимо до школи, — відповіла Райдуга Деш.
Поні-гупі припливли до школи, і Флатершай розповіла Селестії про знайдене кошеня. — Давайте подумаємо! — мовила Селестія. — У котів є орган дотику, і він називається... — Вусами! — пояснила Епплджек. — Правильно! А орган відчуття, який допомагає котам краще чути, називається... — Вухами! — відповіла Пінкі Пай. — Правильно! А частина тіла, яка допомагає котам показувати свої емоції, називається... — Хвостом! — відповіла Твайлайт. — Правильно!
Поні-гупі весело заспівали пісню про котів. Після пісні Твайлайт почала писати листа Лу: «Люба Лу! Сьогодні Флатершай та Райдуга Деш знайшли загублене кошеня. Ми шукаємо його господаря, і нам потрібна твоя допомога!» Спайк одразу відправив листа Лу.
Тим часом Флатершай влаштувала Епплджек цікаву екскурсію у світ котячих. — Вгадай, де живе тигр? — запитала Флатершай. — Він живе у джунглях! — відповіла Епплджек. — Правильно! А тепер вгадай, де живе лев? — У савані! — вигукнула Епплджек. — Правильно! А де живе леопард? — У Південній Америці! — мовила Епплджек. — Точно!
Тут зайшла Селестія та нагадала, що вже час обідати. — Що у тебя на обід, Епплджек? — спитала Райдуга Деш. — У мене бутерброд із сиром! — А у мене пиріг із вишнею! — вигукнула Пінкі Пай. — А у тебе що, Райдуго Деш? — А у мене... кото-бургер!(Вам смішно про кото-бургер? Мені так!)
— Коти живуть у кожному куточку Землі! Флатершай, дивися, я зараз буду бігати швидко, як гепард! — сказала Райдуга Деш. Райдуга Деш швидко побігла й обігнала Спайка.
Тут припливла Лу та сказала, що почула про загублене кошеня. Аж раптом Пінкі Пай помітила, що малюк якось дивно сумує. — Що сталося, кошеня? — лагідно спитала Флатершай. — Няв! — сумно відповіло кошеня. — Що воно сказало? — спитала Епплджек. — Воно каже, що сумує за господаркою! — переклала Флатершай.
— Давайте згадаємо про родину котячих! — запропонувала Селестія. — Найшвидша дика кішка на Землі, як її називають? — Гепард! — сказала Райдуга Деш. — Правильно! А кішка, яка мешкає в горах? — Сніжний барс! — відповіла Раріті. — Правильно! А кішка, яка мешкає в джунглях Південної Америки та вміє лазити по деревах? — Ягуар! — відповіла Флатершай. — Правильно!
Настав час виходити на вулицю. Райдуга Деш та Епплджек вирішили зіграти роль рятівників кішок. — Жили-були на світі, — почала розповідь Твайлайт, — два рятівники кішок. Вони працювали у заповіднику котячих... — Увага, рятівники кішок! — мовила Флатершай. — Вам треба знайти дитинча тигра, дитинча лева та дитинча ягуара! — Зрозуміло! — відповіли Епплджек та Райдуга Деш. — Та стережіться викрадача кішок!
Треба було поспішати, поки викрадач не забрав їх першим. Спочатку вони знайшли тигреня в джунглях. Аж тут з'явився викрадач кішок! Наші рятівники миттю вирушили до савани та знайшли там левеня. Але тут знову з'явився викрадач!
Поні-гупі ледве встигли втекти. Залишилося знайти тільки ягуара. — Швидше підкажіть, де живуть ягуари? — вигукнула Райдуга Деш. — У савані, у горах чи в Південній Америці? — У Південній Америці! — відповіли ми. — Правильно! — сказала Райдуга Деш. — Їдемо до Південної Америки! Нам треба знайти ягуара раніше за викрадача!
Епплджек та Райдуга Деш вирушили до джунглів Південної Америки. Та щойно вони знайшли дитинча ягуара, як поруч знову з'явився викрадач кішок. Але, на щастя, прийшла мама ягуарчика! Викрадач кішок злякався й заплакав. — Викрадачу, негарно забирати тварин із дикої природи! — сказала Епплджек. — Я просто хотів його погладити! — зізнався викрадач. — Ти можеш працювати у нашому центрі порятунку кішок! — запропонувала Райдуга Деш. Викрадач із радістю погодився. І жили вони довго та щасливо!
Після гри поні-гупі станцювали веселий танець кішок. — Дівчата, нам треба повернути кошеня господарці! — нагадала Твайлайт. — Вона зараз біля скель. — Попливли туди! — вигукнула Пінкі Пай.
Лу та поні-гупі попливли до скель і побачили, що господарка кошеняти застрягла на самій вершині. — Вам допомогти? — запитала Флатершай. — Ні, дякую! Я просто робила чотири наскельні скульптури найкращих кішок! Господарка кошеняти почала урочисто їх відкривати й показувати: — Лев, тигр, гепард і, звичайно ж, моє улюблене кошеня!
Господарка злізла зі скелі й міцно обійняла своє кошеня. А наприкінці сцени Флатершай заспівала пісню, і раптом звідки не візьмись з'явилася корова!