зачарований Спайк
Частина 2
Розділ 16
Зачарований Спайк.
Колись Лу приголосила своїх подруг гупі-поні послухати її нову книжку.
- Лу а як вона назиється? Запитала Пінкі Пай.
- Вона називається! Зачарований спайк! Сказала Лу.
- Читай швидше! Сказала Флатершай.
- Жили собі сестри та звали їх Флатершай та Райдуга Дєш. Читала Лу.
- Як ми? Запитала Райдуга Дєш.
- Так! Сказала Лу та продовжела читати. Коли давно вони пішли поводу до криниці зі своїм другом Спайком. Спайк відбіг далеко та його помітила відьма та зачаклувала його здопомогою бульбашкового зілля яке обертало усіх на жаб. Та коли булька потрапила на спайка то він став жабою!
- Який жах! Сказала Флатершай.
- Не хвилюйся Флатершай! Заспокоювала подругу Раліті.
- Коли Флатершай та Райдуга Дєш помітили це вони вирішили розчаклувати свого друга. Та раптом почувся якись голос! Це було джеркало яке яке було увідрі. – для того щоб розчаклувати спайка! Пояснювало Джеркало! треба було три речі! Печіво, кашу та десять золотих яєць!
- І де вони це взяли? Запитала Еполджек.
- Слухайте далі і дізнаєтеся! Пояснювала Лу та продовжувала читати. Ми проходила Раліті у червоній шапці та вона ішла до будинку своєї бабусі! Знавши що зараз станеться Флатершай та Райдуга Дєш побігли занею. Коли вона зайшла то побачила бабусю у дивному становищі.- Раліті це вовк! Закричала Флатершай. Та тут вийшла бабуся та побачила що унучка принесла їй печіва то вона вирішила його скуштувати та її зупинила Райдуга Дєш. – нашому Спайку потрібне печіво щоб розчаклуватися! Сказала Райдуга Дєш. – я піду звами! Сказала Раліті. – буте обережні! Сказав вовк. – надіюся ви зможете його розчаклувати! Сказала бабуся. – звісно зможемо! Сказала Раліті.
- А що сталося Далі? Спитала Раліті.
- Послухай! Далі їйм потрібно було роздобути Кашу. Та вони не знали яку тому вишіли запитати у дзеркала. – Дзеркало а яка нам потрібна каша? Запитала Флатершай.- каша повина бути не горяча та не холодна всамий раз. Раптом з’явилася Пінкі Пай з золотим волосям! Вона пішла до будинку де жили ведмеді. – Пінкі Пай нам потрібна каша щоб розчаклувати Спайка. Сказала Флатершай. - Подивимося яка є! сказала Пінкі Пай.
- Допоможи пінкі Пай знайти потрібну кашу! Сказала Пінкі Пай. Ця Каша Підійде? Ні вона занадто гаряча! А ця підійте? Ні вона занадто холодна! А ця підійтте! Так
- Я накрию її кришкою щоб вона не охололо! Сказала пані ведмедиця! Читала Лу. Дякую! Сказала Пінкі Пай! – та будьте обережні ця відьма дуже коварна! Попередив дівчат тато ведмідь! Вони відправилися на пошуки золотих яєць вони зустріли Еполджек яка ішла до бабового стебеля де жив велетень. Райдуга Дєш зрозуміла що тільки велетень зможе дати їм золоті яйця.
- А як він їм дасть яйця? Запитала Пінкі Пай.
- Слухай та дізнаєшся! Сказала Тваілайт.
- Дівчата підійнялися на стебель разом з Еполджек та попросили у велетня десять яєць щоб розчаклувати Спайка. Читала Лу. Велетень дав їм палетку золотих яєтьць та Дівчата відправилися до зачарованого замку де відьма готувала зілля щоб зробити весь світ жабами. Тут з’явилася чарівне дзеркало та пояснила як розчаклувати Спайка. – щоб розчаклувати Спакйка треба покласти усі інгрідієнсти до зілля тоді зелене зілля обернеться у рожеве та Спайк розчаклується!сказала Дзеркало. Вони поклали усі інгрідієнсти окрім одного золотого яйця. Ракета вже була готова злітати та нащастя Еполджек виростила бабовове дерево по якому Флатершай та Райдуга Дєш залізли на до ракети. Та поклали яйце в зілля. Рожеві бульбашки полетіли на землю та та прикрасили усе квітами та зеленю та Спайк перетворився знову на дракончика.
- І все! Сказала Райдуга Дєш!
- Ні казка ще незакінчилася! Сказала Лу. Та Дзеркало обернулося на Тваілайт Спакал. Аж тут з’явилася відьма. – небійтеся! Сказала Райдуга Дєш. Вона більше нікого не зможе обернути на жабу. - Бо зеленого бульбашкового зілля більше нема. Сказала Флатершай. Але у відьми залишилося одне зілля та скансетрирувала зілля прямо на них та Спайк зуміг його відігнати. Та зілля обернула у жабу відьму! – кокаво воно не дуже прийємо обернутися на жабу правда! Сказала Райдуга Дєш. Та відьмі сподобалося бути жабою. Тоді відьма ускакала а поні жили довго та щасливо.
- Цікаво було! Сказала Пінкі Пай.
Лу відвела поні-гупі до моря так як їм треба було вже повертатися додому. У дома тваілайт сіла читати книгу та тут прибігла з м’ячем Райдуга Дєш.
- Тваілайт пограємо в м’яч? Сказала Райдуга Дєш.
- Я не проти! Сказала Тваілайт.
Та вони весело пограли у м’яч.