Гість на Різдво
Пролог
Тихо.
На ґанку — нікого. Слава Богу.
Жодного натяку на присутність людини. Живої людини. Милі сріблясті пластівці снігу вкривають подвір’я будинків, що вишикувалися вздовж вулиці. Чую гомін з вікон сусідів — у всіх повно гостей на Святвечір.
Я дивлюся вниз з вікна, озираюся праворуч-ліворуч, щоб переконатися, що за мною ніхто не спостерігає з вулиці. Що ніхто мене не помітив. На щастя, на вулиці жодної людини. Жодної живої людини.
Не гаючи ані секунди, зачиняю вікно. Шкіру на обличчі коле від різкого перепаду температур. Прямую на кухню. Дідько… певно, курка в духовці вже перетворилася на чорну цеглину. Перед тим як торкатися їжі, я похапцем мию руки в раковині. Гаряча вода обпікає долоні — й багряно-червона рідина з моїх рук стікає у злив. Ось, майже чисті.
Моє серце падає каменем, коли чую кроки на сходах. Я замираю.
Скрип.
Ще один.
Хтось спускається сходами.
— Що це за запах? Щось згоріло? — чую голос зовсім близько.
Не можу думати про згорілу курку, коли на ґанку зараз сніг вкриває мертве тіло. Мені довелося вбити людину на Святвечір.
І я не шкодую про це.
Мені завжди казали, що я роблю чудові різдвяні сюрпризи.
#268 в Сучасна проза
#221 в Детектив/Трилер
#67 в Трилер
Відредаговано: 27.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
