19.

     Рита дедалі почувала себе самотньою у цьому великому й ошатному будинку. Хоча у них з Андрієм було все ідеально вона відчувала, що він її просто поважає. Наче доброго і хорошого друга. А їй так хотілося кохання.
Бо тільки їх щира і взаємна любов могла врятувати Риту від ворожнечі, яка була у цьому будинку.
– Рито, Андрію, у мене для вас хороша новина, — оголосила Віталіна й одразу відволікла Риту від сумних думок.
– Яка саме? - поцікавився Андрій і зробив ковток кави.
Вони вчотирьох разом зі Степаном Васильовичем снідали за одним столом.
– Сьогодні у нас буде святкова вечеря на честь молодят, — сказала Віталіна й заплескала у долоні.
– Яка ще до біса вечеря? Навіщо це тобі Віталіно? - закричав Андрій й навіть захлинувся. Від чого він почав сильно кашляти. Риті стало шкода чоловіка й вона спробувала йому допомогти. Жінка сильно 
поплескала його по спині.
– Андрію тобі легше? - запитала Рита.
– Так дякую. Але участі у твоїй вечері ми не братимемо, Віталіно, — строго відповів Андрій.
– Чому? Тобі соромно показатися на людях з твоєю дружиною? Ну вибач це був твій вибір, — підкреслила Віталіна.
– Ні, зовсім не тому. В мене просто не має бажання знаходитися у гадючнику, який ти збираєшся влаштувати, — Андрій навмисне всміхнувся. 
– То ти не ризикнеш з'явитися з нею на людях? - Віталіна намагалася спровокувати Андрія.
– Віталіно, думай що кажеш, бо я не святий, — процідив крізь зуби Андрій.
– Ну, добре, вибач. Я просто хотіла Риту познайомити з сусідами. Вона ж тепер теж член нашої родини, — сказала Віталіна.
– Не сумніваюся, що тобі це по барабану, — сказав Андрій собі під ніс.
– Я все чула.Степане, скажи, будь ласка, чому твій син так мене ненавидить? Невже він досі злиться за те що я покохала тебе? - Віталіна демонстративно повернулася до свого чоловіка. Рита подивилася на них з під лоба й зрозуміла, що її сестра знову увійшла в образ жертви.
– Андрію,  й справді, що поганого у тому, що Віталіна влаштує святкову вечерю? - Степан Васильович ніжно погладив долоню дружини.
– Зовсім нічого, але я б не хотів, щоб ми були на ній присутні.
– Андрію, може ти нарешті відкинеш власну гордість і почнеш поводитися, як доросла людина? - обурився Степан Васильович.
– Я не хочу й не буду продовжувати цю пусту розмову. Рито ходімо, — Андрій взяв Риту за руку й разом вони вийшли зі столової.
– Ось, так завжди, Степане, коли назріває серйозна розмова він тікає, — почула Рита позаду себе невдоволений голос Віталіни.
Відповідь Степана Васильовича Рита не чула, але  була впевнена, що на сто відсотків він підтримав Віталіну.

****
– Галино Тимофіївно, як ви думаєте, Андрій ще кохає Віту? - поставила запитання Рита до кухарки. Вона вирішила допомогти Галині Тимофіївні, бо з кожним днем тій ставало дедалі важче поратися на кухні. А тепер ще й Віталіна завантажила її цією вечерею. 
– Рито, він твій чоловік, а не її, тому ти повинна йому довіряти, — Галина Тимофіївна почала сильніше тиснути на ніж яким нарізала свіжі овочі.
– Я вірю йому і дуже люблю, тому боюся, що він ще досі не байдужий до Віталіни.
– Дорогенька, твоє добре серце з легкістю розтопить будь-який лід. Хоча я думаю Андрій вже потрохи закохується у тебе. Але поки що сам цього не розуміє. 
– Якби ж то було правдою, Галино Тимофіївно, — зітхнула Рита.
– Так, Рито, що це за настрій такий? Ти повинна завжди тримати удар, бо інакше загризуть. Запам'ятай це, — Галина Тимофіївна помахала Риті пальцем.
– Ви маєте рацію, але іноді це дуже важко. Навіть поради спитати ні у кого...
– Ти завжди можеш звернутися до мене, люба, — промовила Галина Тимофіївна і поплескала Риту по плечу.
– Дякую, Галино Тимофіївно. Це дуже мило з вашого боку.
– Тримайся і все буде добре, — Галина Тимофіївна підморгнула Риті. 
Рита посміхнулася й нічого не відповіла, але тривожний дзвіночок промайнув у її голові. З Віталіною потрібно бути вкрай обережною й не дозволяти переходити межу. Тому Рита була згідна з Андрієм, що на вечері їм робити нічого.

****
  Рита ретельно пробиралася у їхній з чоловіком кімнаті й саме думала про Андрія. Їй так хотілося, щоб він пишався нею. А виявилося, що він навіть соромився вийти з нею у люди. Звісно, як він здасться перед людьми з такою дружиною? Кульгавою та ще й не  привабливою. Такі як Андрій не одружуються  з такими як вона. Потрібно було одразу відмовити Андрію й не виходити заміж. 
Тепер вже пізно щось змінювати.
Рита почула стукіт у двері й різко обернулася. Хто міг її турбувати у такий час? 
– Можна увійти? - через двері Рита побачила голову Віталіни.
– З яких пір ти питаєш мене дозволу увійти? - хмикнула Рита.
– Ну відтоді як ти переїхала у кімнату Андрія. Ти ж тепер тут спиш.
– Тебе це, мабуть, засмучує? 
– Рито не чіпляйся до мене зайвий раз. Я прийшла з миром, — промовила Віталіна. 
– Гаразд, то що тобі потрібно?
– Я хочу, щоб ви з Андрієм були присутні на вечері.
– Ти ж добре чула, що Андрій проти, — підкреслила Рита.
– Так, але спробуй його вмовити. Ти ж напевно в змозі це зробити, — Віталіна кинула виклик Риті.
– Я не піду проти власного чоловіка. Якщо Андрій не хоче, отже ми не підемо, — сказала Рита.
– Давай так. Скажи, ти б хотіла бути на вечері й познайомитися з новими людьми? - поцікавилася Віталіна й мило посміхнулася. Рита й справді повірила, що сестра хоче їй допомогти.
– Якщо чесно, то так. Але Андрій проти тому...
– Ну тоді влаштуємо Андрію сюрприз. Я тобі допоможу з вибором сукні та макіяжу, бо я на цьому розуміюся. І ти прийдеш на вечерю.
– А ти зможеш зробити з мене даму з вищого світу? - запитала Рита.
– Навіть більше. Ти матимеш розкішний вигляд, — Віталіна склала пальці в знак, який означав окей.
– Ну тоді я не проти. Коли почнемо? - зраділа Рита.
– Через годину. Прийде мій власний стиліст і попрацює з тобою, — Віталіна знову всміхнулася й Рита помітила, що у її очах заблищала злість. Чи їй просто здалося? Неважливо. Головне, що вона зможе показати Андрію, що він може її не соромитися.