Вуглик сидів в улюбленому Гретиному кріслі, повільно облизуючи лапу та вмиваючи свої вуса.
Грета лежала на підлозі, а Толік — на Греті. Звичайний хаос звичайного осіннього дня.
— Та, крх, хих, злізь ж-же ти з-з мене, — Грета намагалася спихнути з себе Толіка, хоча, мабуть легше було пересунути з місці хатину, ніж цього п'ятопекельного Популіса.
Толік підняв голову, на рогах якої застряг виламаний шмат одвірку та з ніжністю глянув на Грету.
— Яка ж ти в мене прекрасна, моя чудова відьма.
Грета кряхтіла, пихтіла і важко дихала, але усі її зусилля не приносили користі. Ця кам'яна брила була невідсувальною.
— Толік, кікімора б тебе погризла, зніми з мене свою тушку! Бо зараз твоя чарівна відьма перетвориться на чарівний млинець!
Ошаліло всміхнувшись на словах «твоя відьма», Толік підвівся та подав Греті руку. Та, неохоче прийняла її та так і підскочила з підлоги, від сили його ривка.
Пробубонівши під ніс прокляття, Грета обтрусилася та роззирнулася, оцінюючи масштаб збитків: забита спина — одна штука, нарубаних дров — нуль, одвірок — мінус один. Демон — один, але ще трохи, і буде мінус один.
— Підсумуємо цю арифметичну регресію, Толік, — загрозливо промовила Грета. — Збитки від тебе перевищують прибутки. А я відьма ділова, Толік. Мені збитки не потрібні.
Толік повільно відступав, цього разу одразу нахиляючи голову нижче, хоча це вже й так не могло врятувати ситуацію. Спостерігаючи за цим стратегічним шанобливим відступом Грета навіть відчула себе на мить важливою монаршою особою. А то ж! Не кожному такі не поволільницькі виходи демонструють.
А монархи що роблять? Правильно. Відпочивають та байдики б'ють, поки холопи брудну роботу виконують.
— Отже так, Толік. Я зараз сідаю в оце крісло, і цілий день питиму чай і читатиму книги. А ти, Толік, приведи хатину до того стану, якою вона була до тебе. Можна навіть до стадії самовиселення зі зворотним квитком до пекла.
Толік на цих словах посумнішав, дивлячись на Грету очима побитого собаки. «Ні, відьмо! Ні, ні, ні! На такі паскудні провокації ми не ведемося!»
— Гаразд, можеш залишитися, — проскрипіла зубами Грета, проклинаючи себе за слабкодухість.
Вираз обличчя Толіка миттєво набрав його звичного блаженного вигляду, і Грета замахала руками.
— Ні, ні, ні! Оце, — вона покрутила пальцями перед обличчям, натякаючи на його мімічний перформанс. — Викинь і в хату не тягни. Не можу, вже чесне слово…
Грета відкинулась на спинку крісла, вхопившись пальцями за скроні.
Толік цього разу зрозумів завдання правильно, висмикнув уламок одвірка з рогів та й пришпилив його назад, гепнувши з усієї дурі.
Грета набрала повні груди повітря і вже навіть таку чудові промову заготувала, як глипнула та й ледь не вдавилася своїми ж словами. Від руки Толіка прямо до одвірка линуло сяйво, і коли він руку прибрав, той виглядав нічим новісінький.
Грета глянула на Толіка, тоді ще раз на одвірок.
— Піде.
І від схвалення в її голосі, яке відьма як не старалася — не змогла прибрати, на вустах Толіка знову розквітла дурнувата посмішка.
— Толік, — загрозливо промовила вона.
— Зрозумів.
Знову набувши серйозного вигляду, він став, очікуючи нових розпоряджень.
— Чого завмер, як пам'ятник власному безглуздю? Дрова чекають! Давай, Толік! Арбайтен!
Грета помахала пальцями, випроваджуючи його з хати, і гукнула вслід:
— Мій чай має бути завжди гарячим, Толік!
Толік, який вже встиг вийти на двір, підскочив до вікна, спиною до якого сиділа Грета й голосом вірного солдата рявкнув:
— Зрозумів!
— А щоб тебе! — підскочила на кріслі Грета, хапаючись за серце. — Йди вже! І зі спини більше не підходь!
Толік вчився швидко. Тому просто кивнув, шкрябнувши рогом по стіні, від чого Грету судомно пересмикнуло.
Вона повернула крісло боком до вікна, спостерігаючи за тим, як Толік починає працювати. Ось не дарма кажуть — на три речі можна дивитися вічно: як тече вода, як горить вогонь, і як Агрупопуліс рубає дрова.
— Може й буде з тебе користь, — задумливо промовила Грета. — Якби трохи менш пришелепкуватим був…
Але то нічого. Хіба ж відьма, та не перевиховає? Пха! Та Грета ще й авторську програму по перевихованню демонів напише! А там і до масштабування проєкту недалеко… Ось тоді і тримайтеся, демони п'ятого пекла! Грета до вас прийде з культурно-виховною діяльністю! Як вдячність за такий п-подаруночок!