Розділ 50

Ось і настав той день, коли весь мій спокій та зосередженість повинні бути зібрані докупи та триматися воєдино до кінця цього пекельного дня. А те, що цей день буде пекельним, сумнівів не було. Яким він може ще бути іншим, якщо за пару годин я побачу чоловіка, до якого випромінюю якісь не зрозумілі почуття, не то бажання придушити, не то обійняти, і все це в купі. У мене перше таке в житті. Раніше було так - або я людина не люблю та тримаюся від неї якомога далі, або мені добре з людиною і я готова провести з нею певний час та бути щирою. Але ось такого міксу ще ніколи не було. Також побачу людину, яка змішала мене з брудом та не особливо приховуючи хотіла стерти мене, щоб я ніколи не попадалася їй на очі. А найцікавіше - я танцювала в номері цієї людини та була типу, як підтримка. Класно, так? 

Ааа, це я ще не сказала про найголовніше - в кінці цієї вистави, я впевнена на сто відсотків, цей мугир, до якого в мене незрозуміло дивні почуття та ця стерва вийдуть на сцену разом та під оплески сотні людей покажуть на загал своє кохання та розділять весь тріумф від цього концерту. Концерту їхнього імені. Концерту, який вони влаштовували з барського плеча. 
 

Тільки подумавши про все це я відразу прийняла рішення - випити заспокійливе. Нерви будуть міцніше, а в танці особливої прудкості не потрібно було. Адже там, чорт візьми, кохання. Безмежне кохання, яке ніяким чином мене не стосується. Тож я буду спокійним чоловічком на цьому чужому святі. Поскачу на сцені, як клоун та зійду з неї для головних зірок цього вечора.

Прийнявши пігулку заспокійливого я вирішила почитати новини перед тим, як вдягатися на концерт. Була ще година в запасі, тому потрібно було відірватися від різних думок, які линули в мою голову на повній швидкості, змінюючи одна одну.

Скажіть, чи може такий простий рух, як відкривання ноутбука перетворити людину з більш-менш спокійної в нервову до межі? Думаєте ні? Так от, у двадцять першому столітті все можливо. Один порух руки, одна кнопка натискання живлення і вуаля - вкладка з поштою перед вами й ви володарка листа від одного покруча. 

Чорт, можливо краще повернутися в ті часи, коли голубами передавали листи одне одному та за той час, поки птаха летить, лист мокне, зривається або ще щось, і в кінці немає вже того листа і того паскудного настрою? Прилітає тільки голуб, який несе в собі радість і нічого крім радості.

А тут нічого і не намокне, нічого не впаде. На тобі, лист від принца двадцять першого століття. Отримай, розпишися та плач в подушку від душі. Ні в чому собі не відмовляй.

От потрібно було мені залишити цю вкладку з поштою вчора, щоб сьогодні наткнутися на неї та побачити, що там є лист від НЬОГО? 

Подумавши трішки я закрила вкладку так демонстративно неначе хтось ще стояв поруч мене і міг це побачити. А на самому ділі я закрила її, щоб не бачити що там. Бо нічого хорошого там не могло бути. А перед концертом мені нерви ні до чого. Я й так нервую, не вистачало ще бруду від цього дурника Андрійка почитати.

Я почала читати новини, але де там, всі думки зосередилися на тому листі і я думала тільки про те, що там може бути написано. Нічого не лізло в голову крім цього. Це було ідеєю фікс - відкрити лист ціною своїх нервів.

Ну і звичайно ж, через п'ять хвилин спроб перемикнутися на щось інше я здалася та знову відкрила пошту. Все ж таки я не така сильна, як думала. Та і цей чоловік якось по іншому впливає на мене. Хочеться його уваги чи що. Навіть таким чином як ось це.

Відкривши повідомлення від нього я відразу побачила фото, яке він прикріпив до нього. Цього разу цей козел стояв перед дзеркалом у красивому чорному костюмі та тримав величезний букет троянд. Червоного кольору. Він був до біса красивий, але я розуміла, що він вирядився для цієї Лени, а мені відправив фото, щоб ще раз показати, яке я дно, а він цар. І щоб це дно більше ніколи не бігало у нього перед ногами.

"Привіт тобі від твого красунчика! Не міг стриматися і не зробити це фото. Я знаю, як ти любиш фантазувати про мене та що ти мрієш про мене кожної ночі. Не соромся своїх бажань, дівчинко. Це нормально думати про такого, як я досить часто. Тому ось, тримай, це фото для тебе. Напевно, ти ж зрозуміла, що ці квіти явно не для тебе, бо ти не стрималася і не послухалася моєї поради. Хотіла позлити мою дівчинку, але не тут то було. Я ж казав тобі - на твоєму місці хоче бути багато дівчат. На жаль для тебе ти свій шанс проґавила. Цей красунчик більше не твій.

Але не засмучуйся, а якщо і засмучуєшся, то не дуже сильно, бо на концерті у моєї дівчинки ти повинна бути щасливою та усміхатися. Все ж таки це концерт моєї богині, а там всі повинні бути щасливими. Пропоную тобі не робити дурощів і не влаштовувати ніяких підстав їй знову. Якщо будеш хорошою дівчинкою, то отримаєш ще якесь моє фото. Я знаю, що ти мрієш про ці фото. Так що побачимося на концерті, дівчинко. Тільки там особливо на мене не облизуйся, а то моя кохана може приревнувати."

ЩО ЗА???...

****

Підтримаємо трішки автора, якщо не важко? Підписка та коментар було б дуже до речі. Дякую!)