Розділ 38

- Дай вгадаю - ти ж не просто так спитала за ці фото, так? - Примружила очі Настя та почала уважно роздивлятися моє обличчя, напевно, щоб побачити там підтвердження або спростування своєї здогадки.

Я трималася до останнього але потім не втрималася від колючості в її сторону:

- А тобі буде чим на хліб заробляти, якщо нас виженуть з універу. - Підморгнула я дівчині. - Підеш екстрасенсом працювати й показувати свої суперздібності людям! - І захихотіла від щирого серця.

- Та йди ти!

- Та піду, піду, якщо ти мене візьмеш в напарники, щоб дивитися в скляну кулю та людям розказувати їхню долю. - Що ще залишиться робити, якщо нинішній "хлопець" Лени захоче перекрити мені кисень в плані роботи в цьому місті.

Як тільки згадала про цю "солодку парочку" так відразу і посмутнішала. Вирішила переходити до справи.

- Ти готова засвітити своє обличчя, якщо це буде потрібно для справи? - Поцікавилася я відразу у дівчини, бо це була головна умова чи спрацює цей план чи ні. Якщо вона скаже, що ні, то я зрозумію її, але мій план прийдеться закривати на карантин.

- Ну не знаю... - Настя зам'ялася та опустила очі. - А мене побачить багато людей?

Напевно, вона подумала, що це буде як дежавю з тим її фото по універу але потрібно було заспокоїти сусідку, поки вона себе не накрутила.

- Та ні. Одна людина тільки. - Дівчина відразу пожвавішала та підняла очі до мене. - Мама Лени.

- Що? Навіщо я потрібна її мамі??? Чи точніше нащо мені її мама???- Здивування та нерозуміння - спонсор даного лиця Насті.

- Я ж правильно розумію, що її мама тебе досить добре знаєш? І якщо зняти відео, то впізнає тебе без проблем?

- Думаю, так. Вона була тут тоді, коли приїхала до Лени, щоб навтикати їй. Ну і звичайно, що я часто фігурувала на фото. Типу найкраща подруга. - В цей момент сусідка зігнула два пальці та помахала ними, що значило - "типу найкраща подруга".

- Супер! Я б і сама зняла відео з собою, але її мама мене не знає і тому може не повірити. - Виявлялося так, що в моєму плані візуальну роботу повинна була зробити тільки Настя. А я була бійцем невидимого фронту. І не хотілося, щоб вона подумала, що я хочу її підставити. А я і справді не хотіла її підставляти, і якби могла, то і сама б зняла це відео. Але не могла.

- В що повірити?

- Ну ми зробимо трішки підло, але згодись - з такою як Лена по іншому не можна.

- О, тут згодна на всі сто! З вовками жити по вовчі вити! - Ну я б сказала жити зі скотиною, бо вовки надто благородні тварини, щоб порівнювати їх з такою наволочу як Лена. Але хай вже буде.

- Так от, ми не будемо розклеювати її фото по універу чи закидувати соромні фото в групу. Це над цинізм та перебір. До такого може тільки докотитися така скотина як Лена. - Все ж таки я не могла падати до рівня цієї мимри. Мені б виховання навіть не дозволило це зробити. - Але ми можемо подати правду як вона є, але трішки її прикрасити. Так сказати додати родзинки. - Підступно промовила я потираючи руки від того, що задумала.

- Ну! Давай вже! Народжуй! - Дівчині не терпілося почути саму вишеньку цього тортика під назвою помста.

- Ми знімемо відео, де ти скажеш, що Лена не ходить на пари вже тиждень. Як воно і є на самому ділі. І що ти як подруга дуже переживаєш за неї й хочеш допомогти позбутися від проблем, які можуть виникнути, якщо пропускати пари. І таким чином ... - Я затримала паузу, щоб дівчина могла сама додумати.

- І таким чином її мама приїде сюди та розпочне виховну роботу зі своєю кровиночкою. - Вловила мої думки Настя та озвучила їх.

- Тож піде в універ дізнатися про оцінки дочечки, а там повний крах. - Розвела я руки, щоб показати масштаби трагедії. - Вона знає, що Леночка вже без стипендії?

- Та де там. Якби вона дізналася про це, то бігла б Лена додому пішки весело підстрибуючи. 

- Ну ось, вона сама собі вирила яму. А ми просто вдало спрямуємо її в правильному напрямку до цієї ями...

***

Підтримаємо трішки автора, якщо не важко? Підписка та коментар було б дуже до речі. Дякую!)