1

Був теплий весняний день 2119 року. Баба Яга тужливо сиділа на ультраміцній лаві спортивного стадіону і спостерігала за грою двох футбольних команд. Весною її знову потягло на романтику і вона погодилася зустрітися з інтернет-знайомим та подивитися футбол. Баба Яга мала гарне пишне руде волосся, привабливе обличчя і зовні виглядала на 25 років, хоча їй уже давно було за триста. Вона гарно виглядала у синій сукні з розрізом. Шанувальник пішов кудись за пивом і зник, а вона залишилася дивитись. Футбол її не дуже цікавив, та й народу було не дуже багато, осіб сто чи менше, бо грали фаворити "Тигри" проти молодої, але перспективної команди "Жаб". Якщо сказати простіше, то вони ще не перемагали. Ішов другий тайм із рахунком "1:0" на користь "Тигрів". Гравці цієї команди настільки повірили, що у футболі можна грати грубо, що вони хапали за майки, штовхали руками, били по ногах, наступаючи шпильками, травмуючи суперника. Суддя, здається, цього не помічав, адже грали роботи. Так, у 2119 році вже грали роботи, схожі на людей, лише зі спеціального сплаву. Баба Яга ще пам'ятала, як сто років тому грали справжні чоловіки, і зітхнула. Вона задивилася на одного гравця з команди "Жаб". "9" номер був високий, спортивний, з міцними руками, з темно-рудим волоссям і пронизливими зеленими очима і привабливою усмішкою, який дуже старався, але ніяк не міг забити гол. То воротар ловив м'яч, то захисники не давали жодного шансу.

І знову відповідальний момент. Масивний робот "Тигрів" робить замах правою ногою з розмаху та б'є по м'ячу. Бабі Язі цей зеленоокий чимось нагадав колишнього коханця. Гарний був коханець. Вона знову зітхнула, а потім вирішила трохи почаклувати і внести пожвавлення у передбачувану гру. Баба Яга почала смикати кам'яні чотки і щось бурмотіти. Раптом уболівальники зазнали великого шоку від того, що м'яч загадково змінив траєкторію та впав до ніг "9" з команди "Жаб". Рудий із зеленими очима швидко зорієнтувався, провів м'яч до воріт і забив гол. Рахунок "1:1". Трибуни видихнули та закричали.

"Гол! "Жаби" вперед! А нам море по коліно, а нам гори по плечу!" - вигукнула зраділа Баба Яга. На неї дивно покосилися ті, що сиділи поруч, а один великий чоловік із стрижкою їжачком грізно невиразно сказав з матюками начебто, що він її вб'є, бо зламає руку. Дівчина тільки зараз озирнулася довкола, і зрозуміла, що сидить у центрі затятих фанатів "Тигрів". Вона присіла на своє місце, і мило посміхнулася, миролюбно помахавши рукою. "Тигри" знову наступали, але захисники "Жаб", натхненні несподіваним успіхом, блокували їх, не даючи їм шансу забити гол у свої ворота. І ось майже кінець гри і той самий рахунок "1:1". Їй було нудно і вона задивилася на кумедне обличчя номера "8" із команди "Жаб". Він був високий з пишною гривою зі світло-рудого волосся, в елегантних окулярах і красивим спортивним тілом.

Знову настав важливий момент. Тільки тепер робота номер "9" гравці "Тигрів" відтіснили подалі до воріт, тож він не мав жодних шансів. Знову було все передбачуване та нудно. Гравець "Тигрів" дав пас своєму колезі, штурм. Баба Яга хитро озирнулася довкола і клацнула пальцями. Вболівальники завмерли від подиву. М'яч, зробивши дивний поворот, наче відскочив від чогось, впав під ноги номеру "8" із команди "Жаб". Той зробив навіс, верхову передачу, коли м'яч не котився по землі, а летів повітрям, вище голів футболістів. І потрапив до гравця "9" від "Жаб". Рудий робот із зеленими очима відбив у бік воріт, створюючи "кручений удар", змушуючи м'яч обертатися в польоті. І знову гол! "2:1" на користь команди "Жаб". Їхні фанати заревіли від радості, галасуючи в спеціальні дудки і вигукуючи кричалки. Баба Яга зраділа такому фіналу і краєм ока побачила, як її шанувальник іде до неї з великим келихом пива тільки для себе, яке вальяжно сьорбав. Вона хихикнула і тихенько непомітно пішла зі стадіону до себе додому, до затишної хатинки та улюбленого кота Василя.