Розділ 6

Власника клубу «Чорний Сокіл» заарештували, але клуб все одно працював. Можливо, місце Франческа Дельгаро вже хтось забрав? І щоб про це дізнатися, мені потрібно було зустрітись із барменом, з яким я познайомилася в ніч арешту. Добре, що він номер телефону свій залишив.

Я взяла пістолет, подарований Даміаном, і вирушила на так зване побачення. Від однієї цієї думки, що жінки ходять на побачення із чоловіками, тримаючи в сумці пістолет, смішно стало. Хоча ні, це, мабуть, лише я така!

Нафарбувала губи червоною помадою, уклала своє світло-русе довге волосся, одягнула зручні темні джинси і короткий, в’язаний, білий светр, та дуже зручні підбори.

Бармен Френк не став довго ходити навколо гарної поведінки та ввічливості, відразу запросив мене до себе в гості.

Ну, о’кей!

Так навіть краще буде. Я також не довго була з гарною та зразковою поведінкою. Коли приклала пістолет до його чоловічої гідності, він швидко став гарним співрозмовником. Френк повідомив, що після арешту Дельгаро з’явився хтось новий. Його ніхто ще не бачив із працівників клубу, але всі були повідомлені, що працюють у звичайному режимі. Я поцілувала Френка в голову, побажала йому гарного вечора й перед виходом сказала, якщо буде якась нова інформація, нехай телефонує.

Я стала біля будинку Френка й знову запалила. Але телефонний дзвінок Марти змусив мене викинути цигарку.

— Запрошую тебе в більярд. Координати зараз скину на телефон.

Я не встигла нічого відповісти, адже вона відразу ж кинула слухавку.

За декілька хвилин її місцеперебування було в повідомленні.

— Як себе почуваєш? — запитала Марта.

— Нормально, — знизала плечима.

Я пройшла по колу, доки не знайшла місце, з якого можна вдарити.

— Я зараз працюю над однією справою, — вдаривши в кульку, сказала.

— Що за справа? У тебе точно все добре?

Я підняла очі та побачила біля бару одного чоловіка, якого сфотографувала біля клубу «Чорний Сокіл». Я провела очима по залу та всміхнулася. Сьогодні мені фортунить! Тут також відпочивали декілька агентів з управління. Принаймні трьох так точно я знала. Особливо одного з них!

Я без церемоній замовила Хейлу віскі. Дізналась про нього багато чого цікавого, навіть те, який віскі він п’є. Коли бармен приніс Алексу стакан та шепнув на вухо, він відразу повернувся в мою сторону. Я усміхнулася та підняла бокал із мартіні.

— Що за красень до нас йде? — тихо запитала Марта.

— Агент з управління, — шепнула у відповідь.

— Коли ти встигла? — засміялася.

Я нічого не відповіла, тому що до нас вже підійшов Хейл. Познайомила Марту та Алекса. Подруга почала фліртувати з Хейлом. Я нахмурилася та зиркнула на Марту. Помітивши мій вираз обличчя, вона підморгнула та відійшла.

— Я ненавмисно тут опинилася, — швидко випалила. — Сама здивувалася, коли побачила вас.

Хейл присів поряд зі мною.

— Я думав, що ви, Ханно, переслідуєте мене!

Я хмикнула та відвернулася.

— Може, пограємо? — за кілька хвилин мовчання запропонував Алекс.

— Це гарна ідея! — я зіскочила з високої табуретки та наважилася підійти ближче до нього.

— Ви намагаєтеся мене спокусити? — хмикнув.

— Я про вас майже все знаю, так що ви мені більше не цікаві! — склала руки на грудях.

Я через його плече глянула на одного його товариша.

— Скажіть мені краще про одного колегу. Того, що сидіть біля вашого друзяки Тренда.

— Він вас зацікавив? — вигнув брови.

— Насправді, зацікавили ви мене, — коли зрозуміла, що сказала, то раптово почервоніла. — Я мала на увазі, зацікавили тому, що ви могли б дати мені дозвіл на побачення із Чинаром.

— Ви невгамовна, — засміявся. — Так ми будемо грати?

— Насправді, мені не цікаво з вами грати! — різко промовила. — Надайте мені дозвіл на побачення із Чинаром!

— Для вас це так важливо?

Я поглянула йому у вічі й промовила, що це для мене дійсно дуже важливо.

— Гаразд. Прийдете в понеділок, я дозволю вам зустрітись із ним.

Я всміхнулася. Нарешті він здався! Хотіла попередити його про колегу, але невчасно підійшов до нас Тренд.

— Неймовірно. Кого я бачу! Красуне, можливо, зіграємо?

— Якось іншим разом!

Я наблизилася до Хейла, поцілувала його в щоку та тихо промовила:

— Остерігайтеся своїх колег.

Підійшла до Марти. Вона була вже в компанії чоловіка.

— Зі мною все буде добре, — усміхнувшись, сказала подруга. — А ти покидаєш свого красеня?

— Він, ну, він…

Марта голосно засміялась.

— У мене запланована ще одна зустріч. Бувай!