4

У відповідь парубок лишень іронічно хмикнув. За десять хвилин вони вже сиділи в маленькій кав’ярні і очікували на замовлену каву. Арсен взяв у ворожки колоду карт і вправно їх тасуючи повчальним тоном почав пояснювати:

– Якщо ти була уважною коли я грав, то мабуть запам’ятала виграшні комбінації котрі існують в покері. Грошей у нас немає, тому ставок робити не вийде. Якщо ти не проти, я візьму на себе роль круп’є. То як все зрозуміла й готова розпочати гру?

– Так, – кивнула головою на знак згоди відьма.

Парубок швидко виклав на стіл по п’ять закритих карт для неї і себе. Юстина заглянула в свої і подумки невдоволено крекнула. Комбінація була не надто хороша, однак і не критична. Валет і дев’ятка треф,  хрестовий туз, бубнова сімка і чирвова трійка. Не надто тут розіграєшся. Без особливих вагань вона залишила трефову масть і скинула три інші карти. Взамін отримала трефову сімку й бубновий туз та чирвовий валет. Арсен поміняв лише одну карту і з незворушеним виразом на обличчі глянув на неї.

Відьма трохи задумалася. Звісно стара б могла скористатися своїм магічним даром і трішки змахлювати. Наприклад прочитати в думках юнака яка у нього комбінація на руках, чи хоча б заглянути в колоду, щоб дізнатися які там карти на черзі. Але… Якщо зараз задіяти такі шулерські прийоми, то результати гри втратять будь-яке значення. Змагання повинно відбутися абсолютно чесно, бо інакше вона не зможе довести до кінця все заплановане. Доведеться ризикнути і сподіватися, що вдача сьогодні все ж не відвернеться від неї.

Юстина позбулася бубни та чирви, взяла останні дві карти і в свою чергу байдуже глянула на парубка. Той деякий час сидів непорушно, а потім мабуть наважившись теж скинув одну карту, замінивши її на іншу. Після цього в його очах на крихітну секунду промайнуло щось таке, що вмить переконало відьму – вона перемогла. А оскільки тепер це вже не мало ніякого значення дозволила собі зазирнути чаклунським баченням в карти свого суперника.

Все склалося так як досвідчена чаклунка й передбачала. Напередодні у Арсена була доволі непогана комбінація з трьох дам і двох четвірок. Та звичайного фул-хаусу азартному юнакові було замало, він прагнув отримати каре і ризикнув, необачно скинувши одну зі своїх четвірок. Натомість витягнув з колоди бубнового короля, котрий кардинально погіршив всю ситуацію. В результаті його дами були змушені капітулювати перед її трефовим флешем. Перемога ворожки хоч і не виглядала блискучою, одна була все-таки незаперечною.

З похнюпленим виглядом парубок піднявся з-за столу й розчарованим голосом запитав:

– І яке в тебе буде бажання? Кажи швидше, бо маю ще одну важливу справу.

– Не тут. Давай пройдемо в таке місце де нам ніхто не заважатиме. Моє бажання буде дещо незвичним. Обіцяю, ти ні про що не шкодуватимеш коли виконаєш його.

 – Гаразд. Можемо пройти до мене, але попереджую – ненадовго.

Незабаром вони вже були в помешканні Арсена. Не встигли переступити поріг його квартири, як Юстина жадібно накинулася на хлопця з запаморочливо-жагучим поцілунком водночас зробивши кілька непомітних пасів рукою навколо його голови. Трапилося це так швидко й несподівано, що юнак на кілька секунд завмер від очманіння. А коли незабаром прийшов до тями та захотів ніжно пригорнути відьму до себе, вона рішуче випручалася з його обіймів.

– Ти чого? – здивовано запитав парубок не очікуючи такого різкого відкоша від тої, котра щойно сама здавалося була готова віддатися йому.

– Нічого, – спокійно відповіла Юстина тричі сплюнувши через ліве плече. – Це була тільки своєрідна прелюдія до мого бажання. А тепер перейдемо до головного. Я хочу щоб ти поклявся мені, що довіку забудеш про азартні ігри.

– Ти що, божевільна? – обурено вигукнув юнак. – Спершу ледь не спокушаєш мене, а потім прохаєш про такі ось несусвітні дурниці.

– Це не дурниці, це моя вимога. Хіба ти не знаєш, що картярський борг то святе? Чи може не звик дотримуватися обіцянок котрі даєш?

– Бачу ти насправді хвора на всю голову, – роздратовано буркнув парубок сердито зиркнувши на відьму. – Я звісно знаю що таке картярський борг і ніколи не порушував свого слова, але…

– Мене абсолютно не хвилює твоє «але», виконуй моє бажання.

– Добре, добре, – в голосі хлопця з’явилися нотки страху. Вочевидь він почав побоюватися цієї неадекватної дівчини і хотів якнайшвидше спекатися її зі своєї домівки.

– Поклянись, що більше ніколи в своєму житті не прийматимеш участі в азартних поєдинках, не будеш укладати парі, не робитимеш ставки і взагалі обходитимеш десятою дорогою все що пов’язане з грою.

Голос Юстини почав нагадувати зловісне шипіння розлюченої змії. Під його впливом Арсен зіщулився від переляку й швидко пролепетав:

– Клянуся. Більше ніяких ставок, парі і казино.

– От і чудово, – голос жінки вмить позбувся своєї моторошності. – А щоб ти бува ненароком не забув про свою клятву, дозволь мені дещо тобі продемонструвати.

Після цих слів відьма скинула з себе облудливу личину спокусливої дівчини і показалася юнакові у вигляді моторошного, потворного страховиська. Старої плоскогрудої бабці зі зморшкуватим обличчям, яке «прикрашало» кілька великих бородавок, носом що нагадував, справжній коцюрупок, і шкірою котра виблискувала наче віск розтопленої свічки. Вигляд не живої людини, а радше лиховісного мерця, що навіщось виліз зі своєї домовини.